Як власна справа може стати альтернативою післявоєнній депресії

Бізнес за принципом сам собі господар започаткував у Козятині Олексій Каратєєв. Повернувшись із війни, він скористався підтримкою держави і відкрив власну піцерію. Спершу працював разом із братом та дружиною, а коли клієнтів побільшало, почав працевлаштувати безробітних за направленням із центру зайнятості. Сьогодні персонал піцерії налічує вже 14 працівників, а затишна зала закладу заповнена поціновувачами італійської страви. Заклад пропонує 13 видів піци, поласувати якою можна безпосередньо на місці або ж замовити доставку в офіс чи додому.

Олексій каже, що власна справа стала для нього найефективнішим способом адаптації і реалізації власних можливостей. Радить побратимам не зволікати, а долучатися до когорти молодих бізнесменів.

  • У перший місяць, коли я повернувся з війни додому, відчував себе як в не своїй тарілці, все було не так і не те. Вже зараз розумію, що було б добре, якби у державі була спеціальна програма з реабілітації бійців, чи спеціальні центри. Щоб тримати себе в руках, намагався бути серед людей, поруч з дружиною. Так виникла ідея відкрити піцерію – з людьми і для людей, – розповідає ветеран. – Спочатку взяли з дружиною в оренду невелике приміщення біля музичної школи. У нас економічна освіта, а тому довелося опановувати навички піцейола. Самі навчилися готувати основу для піци, шукали рецепти різних начинок, додавали щось своє. Коли справа стала успішною, вирішили перейти в більш зручне і краще приміщення. Добре, що з дружиною приберегли кошти, подаровані нам на весілля. За них закупили нове сучасне обладнання. Зараз уже в нас працює 14 людей, проблем з персоналом немає.
  • Олексій пішов на війну добровольцем, влітку у 2014 році, одразу після закінчення Тернопільського національного університету. Потрапив в батальйон оперативного призначення, який виконував бойові завдання на Луганщині, зокрема у Попасній та Кримському. Зараз про війну він розповідає не багато і не охоче, бо його батальйон поніс багато втрат, не менше постраждало від обстрілів і мирне населення. Вже тоді Олексій зрозумів, що після повернення мусить подбати про людей, а не жити лише для себе та своєї родини. Ще будучи на фронті, балотувався до міської ради, і люди його підтримали. А коли пішов на «дємбель» у 2016 році, то вирішив, що відкриє заклад для з військовим антуражем, щоб люди не забували про російсько-українську війну.
  • Хочу, щоб люди пам’ятали, завдяки кому вони можуть спокійно відпочивати, їсти піцу і пити каву. Це ті хлопці, які сьогодні на передовій, – відзначає Олексій і показує світлини побратимів, розміщені на стінах, демонструє прапори батальйонів, зброю, карту України. – Що стосується оформлення піцерії, то всі ці речі з історією, подаровані іншими військовослужбовцями. Це і прапор батальйону, і бойові нагороди, і шеврони, і фотографії. Особливо цінні – бойові каски, серед них, до речі, є і моя, яка прикривала голову у «гарячі» моменти».
  • Зараз Олексій працює над розширенням власного бізнесу і мріє облаштувати у рідному місті інклюзивний майданчик для дітей з інвалідністю. А побратимам, які повернулися з фронту, радить не жити минулим, не тонути у спогадах, а шукати заняття до душі, яке допоможе повернути віру у себе і стати корисним для суспільства.
  • Автор Олександра МАКОВЕЦЬКА

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook