Усе про “Зуліка” – в екcпозиції

Світлини, особисті речі, документи, вирізки з газет та нагороди – все це передали музею рідні та близькі загиблого у боях за Донецький аеропорт кіборга Сергія Зулінського. Виставку на його честь презентували до Дня Збройних сил України. Експозицію розмістили на чотирьох стендах. – Дуже добре пам’ятаю той день, коли Сергію прийшла повістка. Тоді на війні було пекло, щодня загиблі. Плакала, просила не йти, молода дружина, дитина маленька, а він мені “Мамо, як я можу не піти?!”, – ділиться спогадами мати Галина Зулінська. – Він вже мав військову підготовку, строкову службу проходив у аеромобільних військах. …Служив командиром 81-го відділення окремого батальйону 95 аеромобільної бригади. Восени вони заступили на позиції в районі Донецького аеропорту. Тоді не було ні сну, ні спокою – увесь час в новинах, і лише чекали дзвінка від сина, щоб він сказав, що все нормально. На новий рік був дома. Ділився планами на майбутнє. Поїхав знову і дзвонив щодня, казав: “Я живий, не переживай”. Останній дзвінок був 19 січня 2015 року. Більше на зв’язок син не виходив…


То був останній бій за ДАП. Екіпаж виїхав на летовище. У складі його були вінницькі хлопці – 28-річний Сергій Зулінський, 30-річний Леонід Шевчук і 33-річний Дмитро Франишин, їх у бригаді називали “вінницьким кістяком”. Мали забрати поранених бійців. Через густий туман і відсутність належного зв’язку БМП потрапила під шквальний обстріл бойовиків. Терористи влучили у скроню водію машини. Боєць упав на важелі, внаслідок чого БМП врізалася в будівельні конструкції аеропорту і вибухнула. Шестеро членів екіпажу загинули на місці, решта почала десантуватися, але бойовики відкрили вогонь на знищення. У засідці загинули всі.

  • Я до останнього не вірила, що чоловіка більше немає, – каже дружина Сергія Катерина. – Разом з волонтерами шукала його, адже тіла не знайшли. Хлопці вважалися зниклими безвісти. Наприкінці березня надійшла звістка з Дніпропетровського моргу – і земля з-під ніг пішла. Тіло ідентифікували за ДНК.
  • У квітні 2015 року Сергія Зулінського, Леоніда Шевчука і Дмитра Франишина поховали з військовими почестями. Могили кіборгів на Алеї Слави Центрального кладовища у Вінниці. У червні того ж року на багатоповерхівці, у якій проживав Сергій Зулінський, відкрили пам’ятну дошку. Восени меморіальну дошку встановили на будівлі коледжу №29, де навчався Сергій. У грудні 2015-го вул.Тарногродського перейменовали на вулицю Сергія Зулінського.
  • Його короткий життєвий шлях представлений у новій експозиції. Переглянути її можна в експозиційній залі №16 краєзнавчого музею. Там розміщені експонати, присвячені сучасній історії, зокрема і вінничанам, які захищали і захищають Україну від російської агресії. На стендах – фотографії, зброя, амуніція, особисті речі бійців, прапори, листи і малюнки, які вони отримували, будучи на Сході. Є навіть смартфон, який “зловив” кулю і вона не влучила у бійця.
  • Олексадра Маковецька

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook