Нобелівську премію з медицини присудили за керування клітинами мозку за допомогою світла
Лауреатами Нобелівської премії з фізіології та медицини стали Карл Дайссерот, Петер Гегеманн і Георг Нагель. Вони отримали нагороду за створення оптогенетики — революційного методу, який дозволяє досліджувати роботу мозку та керувати нервовими сигналами за допомогою світла.
Про цк пише Дзеркало тижня, передає Місто.
Нобелівська асамблея Каролінського інституту оголосила лауреатів премії 2026 року. Ними стали Карл Дайссерот (Медичний інститут Говарда Г’юза та Стенфордський університет), Петер Гегеманн (Берлінський університет Гумбольдта) та Георг Нагель (Вюрцбурзький університет). Премію присуджено «за відкриття щодо світлозалежних іонних каналів та оптогенетики».
Як зазначив голова Нобелівського комітету з фізіології та медицини Пер Свеннінгссон, оптогенетика надає можливості для картографування мозку таким чином, про який раніше можна було лише мріяти.
Як було зроблено відкриття
- Перші кроки: На початку 2000-х років Петер Гегеманн досліджував рух одноклітинної водорості Chlamydomonas до джерела світла. Разом із Георгом Нагелем він відкрив каналородопсин — білок на поверхні клітини. Під дією синього світла цей канал відкривається, пропускаючи заряджені іони та генеруючи електричний імпульс.
- Прорив у нейробіології: У 2005 році Карл Дайссерот увів ген каналородопсину в нейрони щурів і зміг викликати в них нервовий сигнал за допомогою синього світла. Згодом метод адаптували для роботи в мозку живих мишей.
Значення оптогенетики для науки
Світлокерований «вимикач» нервових клітин швидко поширився серед дослідників у всьому світі. Завдяки цій технології вчені змогли виявляти нейронні ланцюги, що відповідають за певні спогади, емоції та форми поведінки. Крім того, метод активно досліджують у клінічній медицині, зокрема для відновлення зору в людей із порушеннями.
Цьогорічний розмір Нобелівської премії становить 12 мільйонів шведських крон (близько 1,2 мільйона доларів США), і цю суму розділять порівну між трьома лауреатами.
Минулого року Нобелівську премію з медицини та фізіології присудили вченим Мері Бранкоу, Фреду Рамсделлу та Шімону Сакагучі за відкриття механізмів периферичної імунної толерантності. Науковці з’ясували, як саме організм стримує імунітет від атак на власні здорові тканини, відкривши регуляторні Т-клітини та ключовий ген Foxp3, що відповідає за їхню активацію.
читайте також:
