“Взяв у кишеню і голодним не буде”: у селі на Вінниччині напекли три тонни печива для захисників

Майже три тонни печива для військових напекли чотири жительки села Сьомаки Жмеринського району на Вінниччині. Збираються щосереди в одному з приватних будинків. Працюють з восьмої ранку й до пізнього вечора.

Продуктами та грошима допомагають місцеві. Доставляють випічку вінницькі волонтери.

Внутрішній голос підказав, що щось треба робити. Хтось за зброю береться, хтось в церкві молитву читає. Ми таким чином вирішили допомогти нашим воїнам, щоб вони відчули нашу підтримку, материнське тепло і аромат своєї хати”, — говорить волонтерка Олена Денисюк.

За тісто відповідає Тетяна Стемпель. Жінка працює кухарем у місцевій школі. За день вона замішує до півтора мішка борошна. Випікають два види печива — медове та пісочне. Воно довго не черствіє. Якщо засохне, можна розмочити в чаєві чи каві.

“Медове, бо воно довше стоїть. Мед, як консервант. Пісочне теж довго стоїть. На маслі випікаємо, на смальцеві. Взяв в кишеню воїн, водою запив і вже голодним не буде”, —каже Тетяна Стемпель.

Вчителі Олена Денисюк та Лариса Карчевська формують печиво.

“Печиво — такий продукт, що його можна і в кишеню покласти. Він довго зберігається. Здається, печиво — це щось таке дитяче. Як талісман. Щоразу вибираємо інші форми. Це допомагає нам зосередитися на цій роботі і забути про погані події, які відбуваються”, — говорить Олена Денисюк

За випікання відповідає Наталія Цегвінцева. Готовність печива жінка визначає за кольором.

Я біля духовок. Поки вони там, вони сюди ні, бо не знають як включати. Тут по таймеру. Ми їх по 10 раз перекручуємо, бо ж цілий день печуть і навіть не вимикаються”, — каже Наталія Цегвінцева.

Жінки почали працювати з 5 березня. За цей час напекли майже три тони печива.

Спочатку пекли в шкільній їдальні по 60-70 кг. Збиралися двічі на тиждень. Це міг бути вівторок і четвер, чи середа і п’ятниця. Навіть в суботу випікали”, — розповідає Лариса Карчевська.

Згодом жінки облаштувалися в будинку Віталія Кабалюка. Він возить печиво волонтерам з організації “Загартовані серця” у Вінницю, вони — українським воїнам. Ця ж організація допомагає із продуктами.

Продуктами допомагає наша діаспора у Польщі. Прислала борошно фонду “Загартовані серця”. А він вже надав нам. Місцеві також приносять борошно, яйця, кисле молоко. Тут ви його можете побачити. Тому наше печиво таке запашне, бо на селянському молоці зроблено.Мед надають у селі Людавка. Там велика пасіка”, — говорить Віталій Кабалюк.

За словами волонтерок, хочуть уже пекти печиво для перемоги.

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook