Карантинні справи : кожен четвертий протокол судом повертається назад в поліцію – через неналежне оформлення

Відповідальність за порушення правил щодо карантину людей (саме таке формулювання має стаття 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення) передбачений штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це від 17 тис. грн до 34 тис. грн. Ще з початку застосування цієї статті КУпАП юристи констатували, що у більшості випадків ці провадження або закриваються судами, або поліцейські протоколи повертаються назад в поліцію на доопрацювання. І така тенденція, схоже, зберігається.
Дані про розгляд «карантинних справ» у Вінниці читаємо на сайті Вінницького міського суду. Так, станом на 1 вересня до суду надійшов 351 адмінматеріал щодо порушення карантинних обмежень. Із них:

  • 17 громадян суд визнав винними і оштрафував на 17.000 тис. грн
  • 92 адмінпротоколи повернули поліції для доопрацювання через неналежне оформлення
  • 7 проваджень закрили у зв’язку зі скасуванням акта, який встановлює адмінвідповідальність
  • 81 провадження закрили у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
  • 47 громадян звільнили від адміністративної відповідальності, суд обмежився усним зауваженням
  • 25 проваджень закрили у зв’язку із закінченням строку накладення адмінстягнення
  • 1 накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
  • 1 закрили у зв’язку зі смертю особи щодо якої розпочато провадження
  • 1 направили за територіальною підсудністю.
    Якщо проаналізувати ці цифри, то бачимо, що на доопрацювання поліцейським суд повернув 26% проколів (майже кожен четвертий). Ще 23% проваджень – закрили. У сумі це майже половина з усіх, що надійшли до Вінницького міського суду станом на 1 вересня.
    Схожа картина була і серпні. Ті ж самі 26% повернутих через неналежне оформлення протоколів (87 із 333). Ще 18% проваджень суд закрив (63 із 333). У сумі – трохи менше половини, 44% з усіх адмінпротоколів, які станом на 14 серпня надійшли до Вінницького міського суду.
    Що ж не так із цими «карантинними» протоколами? І навіщо тоді цей вал?

Сам протокол – це не доказ вини

Одне з пояснень, вказаних у постановах суду, – прокол містить істотні недоліки, які не можливо усунути в ході розгляду справи, а суд не може сам шукати докази. Словом, сам факт складення протоколу ще не доказ вини.
Одна з таких справ, яку суд повернув на доопрацювання – стосувалася продавчині-офіціантки кафетерію на Брацлавській. Їй закидали, що жінка допустила у закладі присутність відвідувачів понад 50% від загальної кількості посадкових місць (діяли такі обмеження).
«… до матеріалів справи не додано доказів того, вона є найманим працівником закладу та до її обов`язків входить контроль кількості відвідувачів, які можуть одночасно перебувати в закладі харчування з метою дотримання карантинних заходів, – вказано зокрема у постанові суду. – Крім того, адміністративний матеріал не містить інформації про свідків правопорушення та їх пояснень, фото та відеоматеріалів, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення».
В одній із постанов суд навіть наголошує, що «не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

А що саме порушила людина?

Ще одна причина, чому «карантинні справи» або повертаються назад у поліцію, або й закриваються – у поліцейських протоколах не вказується, що саме порушила людина.
Одне із закритих у суді проваджень – відносно адміністратора вінницького ресторану. Йому закидали порушення вимог протиепідеміологічних заходів, адже у ресторані не було дезінфікуючих засобів та запасу засобів індивідуального захисту, не проводився температурний скринінг персоналу.
«Порушення вимог «протиепідеміологічних заходів» – формулювання містке, але для суду потрібно чітко вказувати який пункт, якої постанови, рішення чи нормативного акту і якого органу. Так, в одній із постанов міського суду, наче підказка, перераховані і постанови Кабміну про карантинні обмеження, і рішення головного санітарного лікаря, і рішення міської та обласної комісії з питань ТЕО та НС. Але у поліцейському протоколі вказується лише постанова Кабміну, якою встановлюється карантин.

Штрафи все ж були, мінімальні… 17 тис. грн

Як бачимо із судової статистики, суд частіше за штрафи обмежується усним попередженням через малозначність порушення. Утім 17-ох вінничан Вінницький міський суд все ж постановив оштрафувати. Штраф мінімальний, передбачений ст.44-3 КУпАП. 17 тисяч гривень. За що штрафують? Здебільшого через торгівлю.

«З протоколу про адміністративне правопорушення від 02.04.2020 року встановлено, що 02.04.2020 року о 13:05 год. за адресою: м. Вінниця, вул. Короленка, 7 «База Цитрус» здійснювала продаж розливної кави (заварна), чим порушила протокол № 14 від 27.03.2020 року засідання міської комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а саме п4».

«З протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2020 року встановлено, що 26.06.2020 року о 09:10 год. на площі Привокзальній в м. Вінниці здійснювала продаж продуктів харчування без засобів індивідуального захисту, а саме маски, чим порушила постанову КМУ № 500 від 17.06.2020 року».

«Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2020 року,  о 00.20 год. 07.04.2020 по вул.М.Ващука м.Вінниці перебував із групою осіб у кількості більше ніж дві особи, які досягли повноліття та порушили п.2 ПКМУ від 11березня 2020року №5211».
Юристи уже відзначили, що коли справа стосується захисних масок/рукавичок, то суди у своїх рішеннях будуть більш суворі до продавців, аніж до покупців. Тут відіграє свою роль таке поняття як рівень суспільної небезпечності правопорушень.

Визнані судом порушники мають сплатити 17 тисяч гривень штрафу, а ще 420 гривень 20 копійок судового збору.

А що в апеляції?

Суддя-спікер Вінницького апеляційного суду Олександр Панасюк каже, що про якусь чітку судову практику у розгляді таких проваджень за ст.44-3 КУпАП говорити зарано. Надто мало їх розглянули у судах. Утім про певні тенденції може свідчити статистика розгляду таких справ – закритих справ більше.
Станом на 18 вересня загальна кількість протоколів, що надійшли на розгляд у суди Вінницької області – 1195. Кількість протоколів, які повернули – 270, із них для належного оформлення – 234.
Кількість справ за ст.44-3 КУпАП, які розглянули суди Вінницької області станом на 18 вересня, – 564. Із них лише у 68 справах судом накладено адміністративне стягнення, тобто суд погодився з тим формулюванням, що у протоколі. Зараз у провадженні у судах перебуває 361.

Якщо взяти аналітику по перегляду справ у Вінницькому апеляційному суді, то досить значна частина апеляційним судом скасовується із закриттям провадження у справі, – каже Олександр Панасюк. – У нас у провадженні була 21 справа. Розглянули 16. Із них судом залишено без змін постанову суду першої інстанції – у 3 справах. 13 справ скасовані із ухваленням рішення про закриття провадження у справі.
Суддя-спікер називає кілька причини такої ситуації.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, за яким складають протоколи, ухвалений ще 1984 року. І той порядок складання протоколів і розгляду справ не відповідає тим стандартам здійснення судочинства, які є на сьогодні. Це раз. Процес потрібно міняти: як фіксування правопорушення, так і розгляд цього правопорушення, – зазначає Олександр Панасюк. – Другий момент – це справді не завжди якісно складені протоколи і відповідно рівень кваліфікації того працівника поліції, який їх складає. Протокол про адміністративне правопорушення – це серйозний процесуальний документ, який має чітко відповідати нормам. А виходить так, що показники залишаються нашою бідою, яка тягнеться десятиліттями і на якій правоохоронці будуть якість своєї роботи.

Для прикладу суддя-спікер розповідає про дві справи, розглянуті в апеляції. Обидві стосуються водіїв маршруток. Одну суд закрив. Поставу у другій залишив у силі. Перша: у маршрутку на зупинці зайшло більше людей, ніж дозволено було перевозити. Виходити «зайві пасажири» самі не хотіли, навіть коли водій вимагав покинути салон. І водій звернувся за допомогою до патрульних. А ті – склали протокол на водія. Друга справа – теж про більшу кількість пасажирів. Але цього разу водій не зробив нічого, аби людей у салоні стало менше. Просто поїхав далі.

Автор Ірина ЖУК

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook

2400 0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.