Таке, на жаль, у нас трапляється нерідко. Мотиви бійок бувають різні, про деякі і згадувати не варто. Однак про цю судову справу варто розповісти з огляду на те, як пояснювались дії підсудного.
Герой нашого матеріалу Віссаріон Несамовитий (анкетні дані змінені) колись навчався в Прилуцькій школі-інтернаті для дітей з інвалідністю, де й подружився з хлопцем із Полтави. Після закінчення вони роз’їхались по домівках: Віссаріон до себе, в Липовецький район Вінниччини, приятель – до Полтави. Оскільки за місцем проживання у того ніяких родичів не було і він жив одинаком, то Віссаріон покликав його до себе на Поділля, де вже обжився, мав сім’ю, дочку.
Приятель погодився і приїхав. Та надалі життя пішло не так, як планувалося. Як свідчать матеріали справи, Несамовитий «за місцем проживання характеризується з негативної сторони, на що вказує довідка видана органом місцевого самоврядування». До цього можна додати, що він схильний до скоєння злочинів, неодноразово був судимий. А до всього ще й любив заглянути в чарку.
Зрозуміло, сім’ї Віссаріона було непереливки від такої поведінки чоловіка. Врешті дружині урвався терпець, вона забрала дитину і пішла від нього. І треба ж було такому статись, що зійшлась вона якраз із тим приятелем, що переїхав з Полтави. Нова сім’я перебралась до села Брицького, а Віссаріон подався жити до матері.
Він неодноразово довідувався до своєї дитини, бо все-таки батько. Проте як довідувався! Нерідко бував п’яний, через що періодично відбувались сутички і навіть бійки з колишнім приятелем. Одного разу Несамовитий, як розповідають свідки, прийшов «до дитини» о четвертій годині ранку з оголеним ножем у руці.
Врешті стався випадок, по якому в березні Липовецький районний суд оголосив вирок. На початку жовтня Віссаріон черговий раз зібрався до Брицького, але вже зовсім з іншою метою. Як пояснював на суді, «він вирішив довести потерпілому, що він сильніший» (цитата з документів справи).
Добряче хильнувши для сміливості, Несамовитий прихопив із собою як холодну зброю ніжку від стільця і почимчикував до садиби колишньої дружини. Сусіди по вулиці побачили наближення непроханого гостя і зателефонували потерпілому, так що той устиг вийти на подвір’я, де й зустрів «силача». Той без зайвих слів підняв ніжку від стільця й відразу став бити господаря по голові.
У цей час нагодились сусіди, які перервали бійку і витягли Віссаріона на вулицю.
На щастя, тілесні ушкодження у господаря виявились легкими.
На суді захисник Віссаріона висунув версію, що «удари наносились з метою помсти потерпілому за те, що останній «забрав» дружину», але Феміда не погодилася з ним і кваліфікувала дії підсудного як «хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яке вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень» (обидві цитати – з вироку).
Несамовитого засуджено до чотирьох років ув’язнення з дворічним іспитовим терміном.
Що ж стосуєтья біблійної заповіді, яку ми винесли в заголовок, то варто зауважити, що вона занадто абстрактна і не враховує конкретних обставин різних життєвих ситуацій. Хоч би й таких, як описана вище.
Автор Леонтій Краснопільський