Понад 60 тисяч порцій гарячих страв у сушеному вигляді виготовили для захисників волонтерки із села Махнівка Хмільницького району. Овочами та зеленню допомагають небайдужі односельці, м’ясом — фермери. Страви передають на різні напрямки, розповіла волонтерка Ірина Дигай.
Про це інформує Місто, посилаючись на Суспільне.
Працюють жінки у глинобитній сільській хаті. Її під цех віддав місцевий житель.
“Не завжди є картопля, не завжди є м’ясо під рукою, щоб щось зварити. А це кинув у кишеню, залив окропом. Були випадки, коли хлопці просто заливали сирою водою, щоб воно трішки настоялося, бо не було, як варити, і їли”, — каже Ірина Дигай.
Кілька сіток цибулі принесли місцеві жителі, каже Наталя Топольська. Її потрібно перечистити та висушити.За шеф-кухаря — Ірина Кузіонова. Працює продавцем, та заради допомоги нашим захисникам опанувала, каже,нову спеціальність.
“Не зважаючи на те, що всі по роботах, мусимо. Хлопці ж теж на передовій, їм теж не так легко”, — каже Ірина Кузіонова.
Розповідає, аби насушити інгредієнти, потрібно від восьми до десяти годин, в залежності від завантаження сушарок. Картоплю, до прикладу, сушать вареною.
“З 20 кг капусти виходить приблизно 1 700-1 800 г вже отакої сушеної капусти. З картоплі… З 10 кг десь кілограмів 2 вийде. Морква так само дуже сильно всихається. А цибуля взагалі: з 20 кг — 1 200 г виходить”, — розповідає Ірина Кузіонова.—Ми розробили новий рецепт — зелений борщик. Раніше в нас його не було. Люди нам приносять яйця, щавель. Все сушимо”.
Для приготування гарячої страви вміст пакету достатньо залити трьома літрами окропу і зачекати 15-20 хвилин, каже Ірина Дигай.
Зараз сезон огірків. Частину вже заквасили, інші чекають на свою чергу.
“Оті великі бутлі — зараз підуть на розсольники. Маленькі бутлі будуть іти хлопцям. Банки теж будуть іти хлопцям. Нам як привозять свинку, ми сало закатуємо, передаємо, топимо жир. А м’ясо переробляємо: восени каші закриваємо, а м’якуш — на супи, борщі. А реберця на каші ідуть”, — каже Ірина Дигай.
Фасувати зелений борщ допомагає харків’янка Ольга Міщенко. До Махнівки з Дергачів жінка приїхала торік у березні. Тут, каже, сподобалися люди і природа. Тож, аби бути корисною, почала допомагати у цеху.
“Кожен має долучатися до цієї справи. Якщо ти там не воюєш, то ти маєш допомагати тому, хто воює. Я не могла залишатися осторонь.Я взагалі-то металург за професією. Останнім часом я як вимушено переміщена працювала на заводі холодильного обладнання. Зараз я волонтерка”, — каже Ольга Міщенко.
Чоловічу частину роботи виконує чоловік Ірини Дигай Андрій Григориченко. Ром — за національністю, але, каже, українець у душі. Тому не міг не підтримати дружину.
Страви передають на різні напрямки, каже Дигай, бо своїх чи чужих немає.
Аби збирати гроші, організовують благодійні аукціони. П’ять картин волонтерам на першу річницю роботи цеху подарувала колишня директорка школи села Перемога. Їх теж планують продати.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook