Після переходу України на новий церковний календар більшість старовинних свят отримали нові дати. Суть обрядів не змінилася, але дата святкування змістилася на два тижні вперед.
Місто нагадує, в які числа зимових місяців українці відтепер колядують, щедрують, посівають та їдять кутю на Святий вечір.
Перший Святвечір, або Багата кутя, відзначається 24 грудня (раніше – 6 січня). Колядуємо на Різдво 25 грудня (раніше – 7 січня), у більшості регіонів – увечері.
Колядки – це особливі пісні про народження Ісуса Христа або про початок нового аграрного року (давніші колядки). Господарі, зі свого боку, дарують колядникам частування, гроші або солодощі та отримують щирі побажання здоров’я, щастя й добробуту.
Щедруємо напередодні Нового року — 31 грудня (раніше – 13 січня). Цього вечора співають щедрівки, веселі пісні з побажаннями достатку, щастя та добробуту. Ще зберігся звичай маланкування.
Переодягнені люди (Маланка, Василь, Коза, Чорт, Циган та ін.) ходять домівками з жартівливими сценками, щежрівками та віншуваннями. Це веселий карнавал, що символізує перехід від старого року до нового, приносить побажання щастя й добробуту.
Цікаво, що традиція щедрування веде свій початок ще від часів Київської Русі, коли Новий рік святкували навесні. Саме тому у щедрівках згадуються весняні мотиви — повернення птахів, зокрема “щедрика”, від якого й походить назва обрядової пісні.
Олекса Воропай у книзі «Звичаї нашого народу» описує три куті: Багату (на Різдво), Щедру (на Маланку) як символ достатку і Голодну, яка готується напередодні Водохреща (5 січня) як найскромніша, часто просто зерно з медом. Отож, ще сьогодні – Щедра кутя.
Посіваємо на Новий рік — зранку 1 січня (стара дата -14 січня). Перший день січня тепер поєднує святкування Нового року та день Василя Великого. Зранку хлопчики йдуть від будинку до будинку, посипають підлогу зерном і промовляють спеціальні вітальні віршики з побажаннями здоров’я, щастя, багатого врожаю та удачі.
Посівання — переважно чоловічий обряд: вважається, що першим на поріг дому має стати саме чоловік (полазник), щоб принести добробут наступного року. Господарі обдаровують посівальників грошима, а першого гостя — особливо щедро.
А Водохреща (Йордан, Богоявлення) відтепер святкують 6 січня. Це велике християнське свято, що завершує різдвяні свята, присвячене хрещенню Ісуса Христа в річці Йордан. Традиційно цього дня святять воду в церквах і водоймах.
Читайте також:
https://misto.vn.ua/uncategorized/yak-pravilno-vitati-z-novim-rokom-ukra%d1%97nskoyu/
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook