Вінницький студент здобув призове місце в конкурсі наукових зображень

Студент Вінницького національного технічного університету Олег Лисак, здобув четверте місце у конкурсі наукових зображень для Вікіпедії.

Про це інформує Місто, посилаючись на Суспільне.

Про конкурс студент дізнався в інтернеті і вирішив спробувати, хоча раніше в таких конкурсах не брав участь.

“Обрав це фото, тому що на ньому найкраще видно різницю між фігурами Ліхтенберга, а це саме те, що я хотів показати, подаючи це фото на конкурс. На одному кондукторі плазма має одну форму, а на іншому кондукторі її вигляд зовсім інший. А в чому секрет їхніх відмінностей – це відкрите питання”, – розповів науковець Олег Лисак.

Конкурс “Вікімедіа Україна” проходив з 20 листопада по 20 грудня 2022 року, результати були відомі на початку березня.

Олег назвав свою роботу “Фігури Ліхтенберга в газах”.

Фігури Ліхтенберга — розгалужені електричні розряди, які можуть з’являтися на поверхні та в середині ізолюючих матеріалів у процесі електричного пробою.

Цьогоріч конкурсанти змагалися у п’яти номінаціях: “Люди в науці”, “Мікроскопія”, “Живі організми”, “Нефотографічні зображення”, “Загальна категорія”.

“Я подав заявку у номінацію “Загальна категорія”, там було 95 світлин. Метою конкурсу була популяризація науки. Я цією фотографією також хотів привернути увагу до явища “Фігур Ліхтенберга”. Дана фотографія вже використовується на сайті Вікіпедії в українській і англомовній версіях”, – зазначив науковець Олег Лисак.

Над своєю роботою студент працював один Для того, щоб зафіксувати іскровий розряд, використав колбу від китайської плазмової лампи та машину Вімшурста.

Машина електорофорна – використовується в класі фізики та призначена для отримання великих зарядів, високих різниць потенціалів при проведенні учням демонстраційних дослідів по електростатиці. Досліди проводяться вчителем, або під пильним наглядом вчителя.

“Я розміщував колбу так, щоб вона торкалася до кондукторів машини і вже з іншого боку знімав відео. Робив це в темряві, щоб було видно, як відбувається сам розряд. Ціллю було показати самі “Фігури Ліхтенберга”, які утворюються саме на кондукторах електрофорної машини і зробити це краще, ніж це робилося попередніми методами”, – зазначив науковець.

Олег зафіксував експеримент на фотовпарат, відео розкадрував у фотошопі.

“На камеру був відзнятий момент самого розряду. Це десь 60 кадрів в секунду. Потім з цього відео була зроблена розбивка по кадрах і обране найкраще фото”, – розповів Олег.