Зловживання антибіотиками у тваринництві

У Євросоюзі обмежують вживання антибіотиків у тваринництві через небезпеку для людей. Натомість в Україні Уряд не виділяє грошей на відповідний контроль.

У промисловому тваринництві все оптимізовано: за 30-40 днів свого короткого життя, курка на птахофабриці має з мінімальною кількістю корму набрати максимальну вагу. Хворіти птицям на гігантських птахофабриках неприпустимо: будь-яка хвороба може блискавично поширитися на десятки тисяч тварин. А це – колосальні збитки для власника. Крім того, імунітет птиці послаблюють неприродні для них умови масового тримання. Тому господарства із самого народження поголів’я домішують у корм антимікробні препарати – для профілактики. Зокрема, засоби від кишкових інфекцій: саліноміцин застосовується у вражаючих обсягах. Наприклад, як свідчить база даних митних операцій ImportGenius, з початку року лише одна українська птахофабрика закупила у Китаї 85 тонн саліноміцину. А таких фабрик чимало.

Застосування антибіотиків у таких масштабах – велика небезпека, застерігають експерти.
“Саліноміцин може викликати стійкість мікроорганізмів ще до цілого ряду антибіотиків. Тому застосування саліноміцину в Європейському Союзі скорочується”, – констатував у розмові з DW Віталій Башинський, колишній заступник голови Держкомітету ветеринарної медицини.

Масове застосування антибіотиків у тваринництві призводить до того, що бактерії мутують і пристосовуються – антибіотики перестають на них діяти. Це явище називається резистентність. Резистентні бактерії переносяться від тварин людям. Лікувати захворювання тим антибіотиком, яким годували тварину вже неможливо.

Резистентність до антибіотиків визнана Всесвітньою організацією з охорони здоров’я однією з найбільших глобальних загроз. Щороку лише в Європі, за даними Європейського центру контролю і профілактики захворювань, через бактерії, на які не діє жоден антибіотик, помирають близько 33 тисяч людей. Згідно з прогнозами міжнародної групи вчених, які досліджують проблему антибіотикорезистентності за дорученням уряду Великобританії, до 2050 року кількість людей по всьому світу, які помиратимуть через інфекції, що не лікуються антибіотиками, збільшиться у понад десять разів і становитиме близько 10 мільйонів людей.

Аби протидіяти стрімкому поширенню резистентностей, у Євросоюзі цього року ухвалили директиву, якою з 2022 року буде заборонено годування тварин антибіотиками для профілактики. Натомість в Україні вживання антибіотиків у тваринництві для профілактики досі залишається нормою.

Тому фахівці радять бути максимально обережними: дошки і ножі після їхнього використання при роботі із сирим м’ясом треба ґрунтовно вимити, аби інші харчі не мали контакту з бактеріями. Крім того, лікарі не радять часто вживати в їжу печінку і нирки тварин, оскільки вони найбільше вбирають залишки антибіотиків.

Коментарі експертів:

Представник організації Germanwatch, яка займається захистом прав споживачів, Райнгільд Беннінг:

Чим більше підприємство, чим більше тварин, тим більше потрібно антибіотиків. Поки на ринку домінують гігантські виробники м’яса, звести застосування антибіотиків до розумного мінімуму не вдасться.

• Голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко:

Нині параметри вмісту антибіотиків у м’ясі – виключно на совісті самого виробника. Але близько 30-40% всього українського м’яса нашпиговано антибіотиками, хоча в Європі цей показник – менше 1%. Йдеться, знову ж таки, про невеликих виробників курятини, галузі свинарства та ВРХ.

• Колишній заступник голови Держкомітету ветеринарної медицини Віталій Башинський:

Ризик вживання м’яса з залишками антибіотиків дещо менший у продукції, яку українські підприємства експортують до країн ЄС. Контроль цієї продукції у три-п’ять разів суворіший, ніж для виробників на внутрішньому ринку.

“Місто” запитало у читачів: “Чи вважаєте безпечними м’ясні вироби, які купуєте у магазинах?”

Тетяна, працююча:

Ми не купуємо, бо в селі вирощуємо. А те, що продають у магазинах – це ж не м’ясо, а суцільна хімія.

Інна, шиє купальники для гімнасток:

Я читаю всі етикетки, хоча й так знаю, який вміст хімії у продуктах. Звісно, такі продукти не покращують здоров’я, але я намагаюся вибрати найкраще.

• Діна, пенсінерка:

Є підозра, що у магазинах продають м’ясо з високим вмістом якихось нітратів. Довіряю тільки базару.

• Валентина, пенсінерка:

Я не їм м’яса. Земля зараз заражена, тварин годують різними добавками, щоб вони швидше росли і збільшити поголів’я.

Василь, пенсіонер:

Часто беремо м’ясо в супермаркетах і нічого, здорові. Натурального зараз ніде не знайдеш.