Замість фети – бринза, а коньяку – бренді

Із 1 січня в Україні набрала чинності нова редакція закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”. А це означає, що перед підприємцями відкриваються широкі можливості безстроково “забронювати” за собою назву продуктів, які традиційно вироблялись на певній території. Водночас товаровиробники, які зараз випускають коньяк, шампанське, баварське пиво, чи а-ля європейські сири, – змушені будуть відмовитися від використання цих та багатьох інших іноземних географічних зазначень, які Україна зобов’язалася охороняти на своїй території, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. Про це і не тільки розповідав на зустрічі з вінницькими товаровиробниками національний експерт із маркетингу і комунікацій проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні” Іван Гайванович.

  • Для початку розмежуємо поняття, бо сам термін “географічне зазначення” означає місце, що ідентифікує товар, який походить із певного географічного місця, але не “географічну назву”. Він має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені певним географічним місцем походження, – пояснює експерт. – Продукти з географічним зазначенням отримують спеціальні марки. Це є й інструментом захисту, і маркетингу. Зокрема свідчить, що продукт походить із певної території, він якісний, автентичний, унікальний, традиційний.
    Яскравими прикладами географічних зазначень є “коньяк” і “шампанське” – ці терміни походять від територій Франції – провінції Шампань і міста Коньяк. І Франція вимагає від українських виноробів перейменування.
  • Це неправильно казати, що в Україні зникнуть шампанське і коньяк. Вони будуть, але не буде шампанського і коньяку українського виробництва, – пояснює експерт.
    Зараз система власних географічних зазначень в Україні перебуває у процесі становлення. Наприкінці минулого року зареєстрований перший український харчовий продукт із географічним зазначенням – гуцульська овеча бриндзя. Другим харчовим продуктом, для якого подана заявка на реєстрацію географічного зазначення, є гуцульська коров’яча бриндза. Планують подати заявку на мелітопольську черешню. Всього ж, як каже Іван Гайванович, у переліку пріоритетних географічних зазначень, над якими зараз ведеться робота, є, крім зазначених вище, кілька вин з Одеської області, вина та мед Закарпаття, а також херсонський кавун. Однак процес реєстрації досить тривалий, експерт радить товаровиробникам поквапитися, бо часу залишилося не так вже й багато.
  • Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна до 2023 року має відмовитися від використання назв сирів, зокрема “фета”, “пармезан”, “моцарела”, бо вони є захищеним географічним зазначенням, а до 2026 року – від назв алкогольних напоїв – “шампанське” чи “коньяк”, – зазначає експерт. – Щоб ви розуміли, заявка на реєстрацію гуцульської бриндзі була подана ще наприкінці 2018 року, опублікована – навесні 2019-го і лише наприкінці року зареєстрована. Хоча переваги очевидні. Реєстрація географічних зазначень є вигідною як для самих виробників, так і для споживачів. Забронювавши “своє”, товар здобуває додану вартість, переходить у преміум-клас, займає свою нішу і стає дорожчим. Окрім гарантії якості, продукти з географічними зазначеннями є нагодою “скуштувати” частинку гастрономічної культури того чи іншого регіону, а це збільшує туристичну привабливість відповідних місцевостей.
  • Однак поки що вітчизняні товаровиробники не поспішають “бронювати” собі місця. Як приклад, у рамках проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні” було проведено 8 хакатонів із напрацювання потенційних назв, які б могли використати українські підприємці. Лише для коньяку запропоновано понад півтори сотні назв і проведено інтернет-опитування, під час якого українці пропонували нові ідеї: як міг би називатися український коньяк. Найбільше голосів набрало “українське бренді”, а були ще “бурштин”, “гайстер”, “к’янок”, “дубовик”, “сонцедар” та інші. Утім жоден із варіантів не сподобався… виробникам, і вони досі “маскують” свої напої під європейські бренди.
  • Очевидно товаровиробники побоюються, що зміна назви продукту з “коньяку” на “бренді” призведе до зниження обсягів продажу, бо споживачі звикли сприймати продукт під такою назвою як щось простіше, як продукт нижчої якості. Але насправді це зовсім не так, – резюмує експерт. І, як приклад, наводить шампанське з артемівських штолень, яке зараз називають ігристим вином. Уже до цього Нового року люди запитували у магазинах не “Артемівське” шампанське, а “Артемівське” ігристе вино. Виробник провів ребрендинг, і уже виграв, у тому числі час.
    Щоправда, перед новим роком генеральний директор корпорації “Укрвинпром” Володимир Кучеренко запевнив, що українські виробники готові виконати усі вимоги, які передбачені в рамках Угоди про асоціацію, і перейти на нові найменування для своєї продукції після завершення перехідного періоду.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.