Вінниця: вибори після децентралізації

У 17 обласних центрах України чинні мери отримують більшість голосів виборців за даними екзитполів. Попередньо у семи з них міські голови здобули перемогу вже в першому турі. Місцеве самоврядування протягом попередніх років отримувало додаткові ресурси завдяки реформі децентралізації (зокрема, 60% податків на доходи фізичних осіб лишаються на місцях). 

Радіо Свобода поспілкувалося з експертами, щоб дізнатися, чи дійсно децентралізація збільшила ресурси мерів і як вони цим скористалися. Зокрема, йшлося й про Вінницю, як «стартове» місто децентралізації. Доходи міста за підсумками 2014 року: 1,27 мільярда гривень. Доходи Вінницької міської ОТГ за підсумками 2019 року: 4,88 мільярда гривень

Безкоштовний wi-fi у громадському транспорті, енергоощадність, можливість оплачувати комунальні послуги онлайн вивели Вінницю на лідерську позицію в рейтингу найкомфортніших міст України журналу «Фокус» у 2013 році. Там вона й лишається донині. Тодішній мер міста Володимир Гройсман нарікав, що централізація влади перешкоджає втіленню стратегії децентралізації влади.

Після Революції гідності Київ запустив процеси децентралізації влади, а в 2016 році Гройсман став прем’єр-міністром. Наступник Гройсмана Сергій Моргунов очолив місто в 2014 році. Судячи з даних екзитполів, у 2020-му він зробить це ще раз як кандидат від «Української стратегії Гройсмана», причому в один тур – судячи з екзитполу, замовленого каналом «Україна 24» та проєктом Савіка Шустера, він має понад 66% голосів.

У ході децентралізації Вінниця, як і інші міста, отримала можливість залишати собі більше податкових надходжень. Також до неї приєдналося кілька найближчих сіл, утворивши Вінницьку міську об’єднану територіальну громаду. Села від цього лише виграють, вважає співзасновик місцевої організації U7 Urban Studio Іван Ососков. Саме ж місто, за його словами, розвивалося ще з 2006 року. З останніх прикладів експерт наводить реконструкції вулиць, які планувалися ще до 2014-го.

«Мені здається, що переобратися Сергію Моргунову не тільки це (децентралізація – ред.) допомогло. Це, власне, довіра вінничан до команди Гройсмана, яка почала працювати ще з 2006 року. Власне, Сергій Моргунов, який втримав той рівень комфорту міста, який залишив Володимир Гройсман, і навіть не те що втримав, а покращив. Тобто місто покращується з кожним роком і це доволі помітно», – пояснює він.

Ососков погоджується, що Вінниця стала чимось на кшталт «пілоту» успішної децентралізації. Деякі практики, запроваджені тут – наприклад, створення локальних Центрів надання адміністративних послуг – почалися саме тут, зазначає він.

При цьому урбаніст не вважає, що всі проблеми міста наразі вирішені. Як приклад він згадує перебої з громадським транспортом під час карантину: на деяких зупинках містяни не могли дочекатися автобусу, в який можна було б сісти з урахуванням обмежень на кількість пасажирів. З іншого боку, Ососков звертає увагу на оновлення теплових мереж.

«Особисто в мене вдома іноді гаряча вода може текти 60, а то й більше градусів. Тому що, поки вона надходить з котельні, вона зберігає свою температуру. А якби не були такими якісними комунікації, то, звичайно, було б не так ефективно. Тобто це економія енергоносіїв. Проблеми в місті лишаються, вони лишаються завжди, напевно, в світі немає жодного міста, де не було проблем. Але різна динаміка їх вирішення, різні підходи до цього», – розповідає експерт.

Нагадаємо, вибори у Вінниці: маски, скриньки, бюлетені, кандидати…

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook