У Вінниці Вахтанг Кіпіані прочитав лекцію про повернення героїв
У громадському просторі «Ратуша» відбулася зустріч із журналістом, істориком та військовослужбовцем НГУ «Хартія» Вахтангом Кіпіані. Головними темами обговорення стали створення національного Пантеону, збереження могил видатних українців за кордоном та важливості історичної пам’яті для сучасного суспільства.
Про це пише Місто з посиланням на сайт Вінницької міської ради.
Зустріч відбулася у громадському просторі «Ратуша», де зібрались майже 50 учасників. Вахтанг Кіпіані розповів про формування національного Пантеону, визначені законодавством критерії, за якими до нього можуть бути включені видатні українці, а також про державну політику у цій сфері. Лекція стала нагодою поговорити не лише про повернення визначних українців на Батьківщину, а й про ширше розуміння культури пам’яті. Адже збереження імен та історій людей, які в різні періоди боролися за українську державність, допомагає відновлювати історичну тяглість і краще розуміти боротьбу, яку Україна продовжує сьогодні.
Окрему увагу приділили долі поховань українців за кордоном, зокрема уродженців Вінниці, Вінниччини та Поділля, які у ХХ столітті боролися за незалежність України. Вахтанг Кіпіані розповів, що долучений до роботи зі створення національного Пантеону. За його словами, цей процес уже триває, а повернення в Україну Євгена Коновальця та Андрія Мельника стало важливою частиною цієї роботи.
«Ми багато уваги приділяємо пам’яті про героїв попередніх воєн за незалежність України. Я долучений до роботи зі створення національного Пантеону. Уже маємо приклади повернення наших героїв – Андрія Мельника та Євгена Коновальця. Таким чином ми популяризуємо знання про нашу історію та чин наших героїв, щоб суспільство розуміло, чому важливо повертати цих людей в Україну», – зазначив Вахтанг Кіпіані.
За словами лектора, національний Пантеон має стати не лише місцем поховання видатних українців, а одним з елементів комплексної державної політики пам’яті. Вона також має охоплювати видавничі програми, створення фільмів, найменування вулиць та інші способи популяризації історії.
«Багато націй мають свої пантеони та сформовану політику пам’яті про героїв. І це не обов’язково лише перепоховання чи встановлення пам’ятника. Це можуть бути видавничі програми, назви вулиць, фільми та багато іншого. Завдяки цьому постаті наших героїв стають ближчими та зрозумілішими сучасникам», – наголосив історик.
Окремо під час зустрічі зупинилися на тому, хто в майбутньому може бути повернений в Україну. Як зазначив Вахтанг Кіпіані, держава вже працює у цьому напрямі, однак кожне таке повернення потребує окремої юридичної та організаційної роботи, оскільки законодавство країн, де нині поховані українські діячі, відрізняється.
Йшлося й про видатних українців, пов’язаних із Вінниччиною. Серед них Вахтанг Кіпіані назвав Миколу Лівицького – уродженця Вінниччини, президента Української Народної Республіки в екзилі. Лектор звернув увагу, що серед українців, похованих у різних країнах світу, є чимало вихідців із Вінниці, Вінниччини та Поділля.
«Пантеон – це місце національної пам’яті. Коли людина у Польщі чи Франції хоче дізнатися, де поховані їхні правителі, політики чи митці, вона може прийти до такого спільного місця пам’яті. Українці точно не гірші за інші нації, тому створення національного Пантеону – це ще один крок у напрямку правильної державної політики пам’яті», – підкреслив Вахтанг Кіпіані.
Важливою темою розмови стала також подальша доля українських поховань за кордоном. Директор КЗ «Музей Вінниці» Олександр Федоришен зазначив: «Один із найважливіших аспектів, озвучених на події паном Вахтангом, – подальша доля сотень і тисяч поховань українців – учасників збройної боротьби за Незалежність України у ХХ столітті. На жаль, через специфіку європейського законодавства їхні могили загрожені через несвоєчасну сплату оренди. Велика кількість з них були уродженцями Вінниці, Вінниччини та Поділля. До прикладу, у Вінниці народився підполковник Армії УНР Володимир Чорноморець, учасник Першого Зимового походу, заступник голови Товариства вояків Армії УНР у Франції».
Читайте також:
