Гроші – державні, послуги – приватні: на Вінниччині сімейні лікарі активно розвивають приватну практику, створюючи конкуренцію комунальним закладам

Гроші – державні, послуги – приватні: на Вінниччині сімейні лікарі активно розвивають приватну практику, створюючи конкуренцію комунальним закладам

Медична реформа запропонувала лікарям сімейної медицини стати вільними підприємцями і не ходити з простягнутою рукою, а працювати винятково на себе. Число тих, хто наважується «відірватися» від амбулаторії і надавати якісні медичні послуги за державні гроші у власному кабінеті, зростає. І Вінниччина тут не виняток. Так, на сьогодні області за договорами з Національною службою здоров’я працюють 68 медустанов і 916 лікарів. З них у комунальних закладах пацієнтів обслуговують 54 893 лікарі, окремо – працює 9 ФОПів, а це 14 лікарів, також 5 закладів – на приватних засадах (без реєстрації ФОП), де послуги надають 11 лікарів.

Медичні послуги у приватній клініці, але за державні кошти

Програма медичних гарантій надала можливість вінничанам лікуватися за державні гроші у приватних закладах. Крім того, вона спонукала заклади конкурувати за пацієнта і підвищувати якість послуги. Особливо це відчувається у невеликих містечках та селищах, як наприклад, у Крижополі. Там, окрім комунальної амбулаторії, працює два сімейні лікаря ФОПа. Вони не лише себе утримують, але й працевлаштовують своїх колег, створюючи потужну конкуренцію у надані медичних послуг.

  • У 2014 році я прийшла працювати у Крижопільську амбулаторію як сімейний лікар, – розповідає Альона Григоришен. – Коли розпочалася медична реформа первинної ланки і заклад почав працювати як комунальний, отримуючи фінансування від НСЗУ, я ще з двома колегами вирішили спробувати перейти на власні хліби. У процесі оформлення документів, пошуку приміщення та обладнання, одна лікарка зійшли з дистанції. Відтак Клініку сімейної медицини я відкривала разом зі своєю колегою Оленою Екштейн. Зараз ми вже працюємо нарізно, але як лікарі-ФОПи. Кожна обслуговує щонайменше по три тисячі пацієнтів. Отриманих коштів від НСЗУ вистачає не лише на зарплати, але й на розвиток закладів та найманих працівників.

У Клініці сімейної медицини Альони Григоришен, окрім неї, працює, лікар-педіатр, сімейний лікар, маніпуляційна медсестра і сімейна медсестра. Колектив із 5 медиків обслуговує 3,5 тисячі пацієнтів. Частина з них перейшли разом із нею з комунальної амбулаторії, але були й такі, які боялися, що у приватному медичному закладі послуги стануть платними. Та коли люди побачили, що все працює безкоштовно і більшість послуг можна отримати на місці та ще й комфортом, почали повертатися.

  • З оформленням, орендою проблем не було. Найбільше боялися, що реформа згорнеться і вкладені кошти втратяться, а ми залишилося без роботи, – продовжує Альона Григоришен. – Зараз заклад працює стабільно. Кошти надходять щомісяця і їх вистачає і на зарплати, і розвиток, і на оснащення. На осінь плануємо орендувати нове приміщення і відкривати гінекологічний кабінет. Єдине питання у тому, що сімейна медицина має обмежений спектр послуг, зокрема аналізів, вартість яких відшкодовує НСЗУ. Наші пацієнти вже звикли, що всі медичні послуги можна отримати на місці і безкоштовно. Але до переліку не включений ряд аналізів, зокрема печінкові проби, на сечовину, на гельмінти тощо. Це змушує пацієнтів звертатися до інших закладів і платити гроші, що не всім подобається.

Від медичної конкуренції виграють пацієнти

Кількість приватних закладів, які укладають договори з Національною службою здоров’я щороку зростає, запевняє директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко. За її словами, якщо на початку 2019 року їх було лише 204, то на кінець 2019 – уже 416, а на сьогодні – 517. Це свідчить про те, що приватним закладам, лікарям-ФОП «первинки» вигідно укладати договори з НСЗУ, яка оплачує надання ними медичних послуг пацієнтам.

  • Зростання кількості приватних закладів стимулює конкуренцію за пацієнта та змушує медзаклади покращувати якість надання послуг, запрошувати до себе хороших лікарів, яким довіряють пацієнти, розвивати свої заклади – закуповувати нове обладнання та устаткування, запроваджувати додаткові сервіси для пацієнтів, – відзначає Тетяна Бойко. – І найбільше виграють від цього пацієнти – вони отримують кращу якість послуг і мають можливість обрати кращого лікаря і кращий медзаклад. Саме пацієнт обирає, з яким лікарем йому укласти декларацію – з тим, що працює в комунальному медзакладі чи приватному, або має власну практику. І саме за пацієнтом «ідуть гроші» до медзакладу чи лікаря-ФОП.
  • Вона додає, що на сьогодні 713 тисяч українців уклали декларації з лікарями-ФОП та лікарями приватних закладів «первинки». Загальна кількість таких лікарів – 1268. З них 179 працюють в селах та селищах. НСЗУ виплатила цим медзакладами та лікарями-ФОП за надані послуги від початку року вже 177 млн грн. За державні кошти пацієнт отримує у лікаря з приватного закладу «первинки» чи лікаря-ФОП весь обсяг послуг, передбачений Програмою медичних гарантій. А це необмежена кількість консультацій, базові дослідження та аналізи, вакцинація дітей та дорослих згідно із календарем щеплень. Також лікар виписує рецепти, зокрема, електронні на ліки за програмою «Доступні ліки», електронні направлення до інших спеціалістів, на проведення досліджень чи лікування, що дає можливість пацієнту отримати ці послуги безоплатно.

Стримує невпевненість

Попри переваги приватної медичної практики, є і кілька чинників, які стримують лікарі масово переходить на свої хліби. Це передусім необхідність робити все за власний рахунок. У лікарів же просто не вистачає коштів, тож їх потрібно позичати або влазити у кредити, які потрібно віддавати. Крім того, треба забезпечити матеріальну базу, яка має відповідати обов’язковим вимогам до здійснення такої практики. Тобто обладнання лабораторії, реєстратури, огляду дорослих пацієнтів, прийому маленьких дітей, проведення кардіографічного обстеження, певного виду маніпуляції, щеплень – на все це потрібні чималі кошти. Якщо починати з нуля, то як кажуть лікарі, це щонайменше 300 тис. грн.

Та чи не найголовніший фактор, який стримує лікарів від укладання договорів з Національною службою здоров’я України, – це невпевненість у тому, як завтра поведуть себе НСЗУ, МОЗ, Кабінет Міністрів України, держава, чи діятиме програма і просуватиметься реформа, яка й так дедалі частіше стає на паузу. Усе це змушує лікарів триматися за комунальні некомерційні підприємства (поліклініки, лікарні, центри ПМСД), адже і там на первинній ланці зарплати у сімейників досить непогані.

Вибір – за пацієнтом

Саме пацієнт обирає, з яким лікарем йому укласти декларацію – з тим, що працює в комунальному медзакладі чи приватному, або має власну практику.

Автор Олександра МАКОВЕЦЬКА, фото надані Альоною Григоришеною