12 грудня парламент продовжив дію закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” до 31 грудня 2020 року. У владі сподіваються, що це дасть додатковий час для реалізації відповідних ініціатив, спрямованих на мирне врегулювання ситуації в ОРДЛО на основі принципів і норм міжнародного права. Окрім цього дозволяє напрацювати механізми повернення окупованих територій, іншими словами – реінтегрувати їх в Україну. Та чи готові українці до повернення цих територій і на яких умовах. Це вже почали обговорювати у суспільстві. Певний зріз громадської думки проводять експерти Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”. Днями вони приїздили до Вінниці, щоб обговорити з вінничанами модель забезпечення національної єдності країни. Іншими словами – визначити шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі, залучивши громадськість до пошуку певних компромісів.
- Національна платформа як структура діє на трьох рівнях: національний, регіональний і на рівні місцевих громад. Вінниччина стала першою областю, де відбувається подібне обговорення і відповідно дороговказом, як нам рухатися далі, щоб забезпечити зв’язок між громадським активом, журналістами, експертами та органами влади, які зможуть напрацьовувати пропозиції щодо державної політики і виступати провідниками мирного процесу у власних громадах, – відзначає координатор робочої групи Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Олег Саакян. – Для нас важливо, щоб всі три рівні комунікували між собою, і якщо ми бачимо успішні місцеві кейси, то зможемо їх масштабувати у рамках країни. Наше завдання – максимально консолідувати суспільство, щоб уникнути конфліктів на шляху до реінтеграції.
Домовлятися не можна мовчати
- Співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій каже, що у суспільстві високий попит на таку модель реінтеграції, яка передбачає широку залученість громадськості, пошук певних компромісів, що сприймаються громадянами і не ведуть до розколів. Так, справді, суспільство демонструє запит на мир, але водночас саме ця тема залишається досить контраверсійною, суперечливою, бо кожен розуміє цей “мир” по-своєму, відзначив голова Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, викладач Донецького національного університету ім.В.Стуса, політолог Володимир Кіпень.
- І от саме тема миру на Донбасізалишається однією з найбільш контраверсійних, бо вона досі не визначає, у чому має бути національна єдність відносно миру, – пояснює Володимир Кіпень. – Запит високий, але зміст дуже різний. І значна частина суспільного активу категорично не приймає той порядок денний, який пропонує нинішня влада. І це коливання між зрадою і перемогою ні до чого хорошого не призведе. Наміри забезпечити діалог, який дав би якусь консолідовану позицію перспективного плану щодо мирного забезпечення реінтеграції, це досить благородний намір. Але об’єктивних підстав для його успішної реалізації на сьогодні поки що не існує.
Повернути не можна відпустити
- Кілька місяців тому Володимир Кіпень спільно зі своїм колегою, політологом Сергієм Бондаренко провели соціологічне дослідження “Особливості комунікації з мешканцями тимчасово окупованих територій (оцінка та пошук нових моделей)” на замовлення Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Вони опитали переселенців з числа громадських активістів, журналістів, науковців, провели дві фокус-групових дискусії у Покровську і Маріуполі з числа ВПО прифронтових територій і записали 10 індивідуальних інтерв’ю з жителями Донецька, які постійно там проживають.
- За результатами дослідження ми з’ясували, що за останні 5 років окупації кількість людей на цих територіях, які позитивно ставляться до України, зменшилася і продовжує зменшуватися, – відзначив Володимир Кіпень. – Під час дослідження ми відзначили значну розбіжність у ставленні до України серед вихідців з Донбасу, які живуть на мирній території, і тих, хто мешкає у Донецьку зараз. Опитані жителі Донецька помітно критичніше оцінюють частку проукраїнськи орієнтованих жителів ОРДЛО та більший відсоток надають антиукраїнським групам у порівнянні із оцінками більшості експертів з мирної території. Якщо згрупувати, то люди, які займають антиукраїнську позицію, у Донецьку складають приблизно від 40% до 50%. Люди, які розглядають варіант повернення у склад України на різних умовах – від 20% до 30%. Решта – 30-40% не мають чітко визначених позицій і готові підлаштуватися до будь-яких умов чи влади.
Довіряти не можна зневірятися
На думку співзасновниці Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Юлії Тищенко наразі важливо з’ясувати, якою є міра довіри у суспільстві, бо саме вона є підставою для порозуміння, без чого неможливо рухатися далі. До того ж, інтеграція жителів ОРДЛО через освіту, надання медичних послуг і доступ до низки державних сервісів не викликає несприйняття у переважної більшості українців. Власне, наявність стратегії щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, яка у тому числі визначає “червоні лінії”, здатна зробити реінтеграцію безпечною і для держави, і для українського суспільства.
Нагадаємо, з початку війни на Донбасі Вінниччина прийняла 12 тисяч переселенців, майже половина з них переїхали разом із Донецьким національним університетом, який вже на вінницькій землі присвоїв собі ім’я Василя Стуса. Більшість вимушено переміщених осіб досить успішно інтегрувалися у місцеву громаду і наразі не виокремлюють себе в особливу групу. Але досі в регіоні недостатній рівень державних програм щодо житла, роботи, права вибору для ВПО.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook