21 вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти №14056 і №14057, якими пропонують оновити перші дві книги Цивільного кодексу України.
Документи підписали майже 200 нардепів із різних фракцій та груп. У пояснювальній записці йдеться, що зміни мають «модернізувати загальні положення та систему особистих прав» і наблизити цивільне право до європейських стандартів.
Спікер парламенту Руслан Стефанчук, один із авторів, назвав оновлений кодекс «супермаркетом правових можливостей для кожного українця».
Втім, серед нових норм є й ті, що можуть суттєво обмежити діяльність журналістів.
Інформація без вироку суду — недостовірна?
Яе пише LB, У законопроєкті №14057 пропонують визнати недостовірною будь-яку інформацію, що порушує презумпцію невинуватості. Тобто винним вважатиметься лише той, кого засудив суд.
Також депутати хочуть закріпити: оціночні судження не підлягають спростуванню, але за них можна буде стягувати компенсацію, якщо вони принижують честь чи репутацію.
Особи зможуть вимагати видалення або блокування інформації про себе, якщо вона «неактуальна» чи «втратила суспільний інтерес».
Найсуперечливіше — норма про можливість забороняти публікацію інформації ще до її появи у медіа чи соцмережах. Це фактично вводить елементи превентивної цензури.
Медіа: новий ЦК — це загроза свободі слова
У Bihus.info заявили, що проєкт Цивільного кодексу пропонує автоматично визнавати недостовірною будь-яку інформацію без вироку суду, карати за оціночні судження та дозволити видалення «неактуальних» матеріалів.
Рух «ЧЕСНО» попереджає: такі зміни можуть паралізувати журналістські розслідування й фактично запровадити цензуру.
В Інституті масової інформації (ІМІ) окремо зазначили, що законопроєкт справді розширює можливість цензури, тобто можливість заборонити публікацію ще до оприлюднення
За оцінкою експертів ІМІ, це класичний приклад prior restraint (превентивне обмеження свободи слова або цензура), який створює загрозу порушення ст. 10 Конвенції з прав людини.
Зокрема, проєкт ЦК з метою реагування на «порушення особистих прав» пропонує блокування доступу до матеріалу (наприклад, блокування сторінки онлайн-медіа).
Це може призвести до надмірного тиску на медіа з метою видалення контенту, а також до зростання самоцензури й зловживань судовими процесами з боку посадовців чи корпорацій, переконані в ІМІ.
Ще одним дуже проблемним моментом законопроєкту, за оцінками ІМІ, є розширення права на спростування та права на відповідь у медіа.
Тобто будь-яка згадка в медіа про особу означає, що ця особа має право на відповідь, якщо, на думку особи, у публікації порушено її «особисті права».
Водночас ця особа може навіть не бути названа прямо — досить, «щоб з інформації можна було встановити конкретну особу або щоб вона включалася до кола осіб, яких стосується інформація». Право на відповідь пропонується незалежно від провини поширювача й навіть незалежно від достовірності інформації, що зачепила особисте право.
«Це, безсумнівно, знищить редакційний контроль, професійні стандарти журналістики й перетворить медіа просто на підставки для мікрофонів, які будуть зобов’язані надати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно і непрямо, але хто вважатиме, що згадка в медіа порушує його чи її «особисті права». І цей будь-хто отримає можливість нав’язувати свою версію подій навіть щодо достовірного матеріалу. Це становить величезні загрози для свободи слова і журналістики як професії загалом», — застерегла директорка ІМІ Оксана Романюк.
Стефанчук: проєкт не обмежує медіа
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що законопроєкт спрямований на захист особистих прав, а не на обмеження роботи ЗМІ. За його словами, обов’язки медіа не змінюються: право на відповідь і компенсацію за образливі оціночні судження існує в ЦКУ вже понад 20 років.
Він наголосив, що презумпція невинуватості не забороняє журналістські розслідування — обмеження стосуються лише формулювання «винний» без вироку суду.
Механізми блокування чи вилучення матеріалів також діють із 2000-х, а нові зміни лише уточнюють сучасні канали поширення — соцмережі, сайти та месенджери.
Юристи про ризики законопроєкту №14057
Адвокат Андрій Івченко вважає, що документ розширює інструменти захисту честі та репутації в інтернеті, однак ним можуть зловживати публічні діячі для блокування журналістських розслідувань. На його думку, формулювання «винний» без вироку стане підставою для вимог про спростування.
Сергій Заянчуковський наголошує, що більшість норм — не нові, а лише закріплюють на рівні кодексу усталену судову практику. Журналісти, каже він, і далі зможуть писати про можливу причетність чиновників, якщо уникатимуть прямого твердження про їхню вину.
Натомість Ігор Ясько переконаний, що проєкт створює серйозні загрози свободі слова: передбачає автоматичне визнання інформації недостовірною без вироку, відповідальність за критику, а також механізми превентивної цензури.
«Ключова проблема — закон фактично зменшує простір для незалежної критики, розкриття корупції, зловживань чи інших суспільно важливих фактів. Замість захисту лише від свідомо недостовірних відомостей пропонується створити універсальний механізм тиску на розслідувачів і редакції», — заявив Ігор Ясько.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook