Вінниччина, з її багатою природною спадщиною, є домом для близько 250-260 видів птахів. Різноманітні ландшафти регіону, такі як ліси, лани, річки та озера, сприяють розвитку місцевих пташиних популяцій. Проте орнітологи все частіше фіксують зменшення чисельності деяких видів. Які причини цього явища, як це позначається на екосистемі області та чи можливо виправити ситуацію? Про ці питання в ефірі Українського радіо Вінниця розповів Олександр Матвійчук, кандидат біологічних наук та декан природничого факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Зміни у популяціях горобців та їхні причини
Зменшення чисельності птахів у Вінницькій області викликає занепокоєння серед місцевих жителів та природоохоронців. Громадяни все частіше повідомляють про зникнення знайомих видів, зокрема, горобців, яких ще недавно можна було побачити в багатьох населених пунктах області.
За словами Олександра Матвійчука, попри поширену думку, підтверджених досліджень щодо скорочення чисельності горобців у Подільському регіоні наразі немає. Природоохоронці зазначають, що такі спостереження можуть бути пов’язані зі змінами у поведінці та харчуванні птахів. Наприклад, в зимовий період горобці часто переселяються до міст, де знаходять їжу на смітниках або біля місць годування домашніх тварин. Влітку ж вони зазвичай об’єднуються в зграї та переміщуються на поля, де їм доступне насіння бур’янів та залишки сільськогосподарських культур.
Горобці. Суспільне Дніпро
Як впливає зменшення худоби на харчування птахів
Крім того, експерти звертають увагу на зміни в сільській місцевості. Раніше у селах горобцям було легше знаходити залишки зерна та іншу їжу, яку використовували для годування домашніх тварин. Сучасні автогодівниці й технології зберігання корму, однак, не залишають зайвого зерна, що стає недоступним для диких птахів.
Ще одним аспектом є використання годівниць. У холодну пору року птахи, як-от синиці та голуби, часто змушені шукати їжу в містах, особливо якщо природна їжа стає недоступною через сніг чи кригу. Сучасні орнітологи та місцеві активісти радять облаштовувати годівниці з зерном чи залишати фрукти, аби підтримати птахів у зимовий час, коли харчові ресурси стають дефіцитними.
Голуби: хвороби і пристосування до міського середовища
Інша проблема, яку обговорюють у містах Вінниччини, – це стан голубів, що часто виглядають хворими та неохайними. За словами орнітолога, така ситуація зумовлена декількома факторами. По-перше, голуби — соціальні птахи, вони утворюють великі зграї та обирають для ночівлі місця, де відчувають себе у безпеці, часто це піддашки та фасади будинків. Однак це також призводить до забруднення та поширення хвороб, оскільки птахи сідають ярусами і контактують один із одним. До того ж, у містах, таких як Вінниця, голуби знаходять безліч місць для гніздування, зокрема, на верхніх поверхах будинків або в теплотрасах із пошкодженою ізоляцією. Завдяки цьому популяція голубів зростає навіть у зимовий період, а молоді птахи часто виглядають слабшими і гірше літають.
Також актуальним є питання безпеки для людей. Голуби, як і інші дикі птахи, можуть бути переносниками різних захворювань, що теоретично можуть загрожувати здоров’ю людини. Спалахи захворювань серед птахів можуть створювати ризики передачі інфекцій, особливо коли птахи мають тісний контакт із людьми або домашніми тваринами.
Голуби. АР
Зменшення шпаків і ластівок: вплив сільського господарства та зміни клімату
На скорочення чисельності шпаків і ластівок також впливають сучасні методи обробки сільськогосподарських земель.
“Зміна агрокультури, обробки угідь та збору врожаю суттєво впливають на середовище існування птахів. Раніше, коли використовували старі комбайни, зерно часто розсипалося по полях, створюючи сприятливі умови для птахів. Сучасні технології значно зменшили втрати, проте це також зменшило доступність їжі для шпака та інших пернатих“, — зазначив орнітолог.
Крім того, активне використання хімікатів в сільському господарстві має негативний вплив на екосистему. Інсектициди, що ефективно борються зі шкідниками, також можуть зашкодити птахам і хижим комахам, які живляться отруєними комахами. В результаті, птахи втрачають джерела їжі, і це може вплинути на їх чисельність.
Проблема не обмежується лише полями; обробка сільгоспугідь також негативно впливає на прилеглі території. Хімікати можуть розноситися вітром або змиватися до водойм, завдаючи шкоди не тільки птахам, а й всій природі.
За словами Олександра Матвійчука, сільськогосподарський розвиток є важливим для аграрних регіонів, проте виникає питання, як зменшити негативний вплив на природу та знайти баланс між продуктивністю і екологічною безпекою. Зростаюча кількість населення планети вимагає більше ресурсів, тому необхідно шукати рішення, які враховують потреби як людей, так і дикої природи.
Шпак, птах. Уніан
Окрім шпака, багато людей помітили зменшення кількості ластівок. Цього року спостерігачі не побачили, як вони традиційно відлітають, що може свідчити про зміни в міграційних шляхах або погодних умовах.
“Відліт ластівок, як і їх приліт, може відбуватися в різні терміни, і ймовірно, що вони могли зосередитися в інших районах, зокрема, поблизу водойм, які, на жаль, зникають через інтенсивне землеробство”, — пояснив Олександр Матвійчук.
Потреба в екологічному балансі
Матвійчук додав, що багато людей інтуїтивно розуміють, що зникнення птахів сигналізує про серйозні зміни в екосистемі. Тож виникає важливе питання: що ми можемо зробити, щоб зберегти птахів і, відповідно, екосистему Вінничини? Ідея поліпшення екологічної ситуації в умовах, коли ми лише погіршуємо ситуацію, викликає сумніви.
“Людина не здатна відтворити екосистему, навіть найпростішу. Людина здатна тільки зруйнувати. Так, ми не знаємо, як це функціонує до кінця. Ми можемо теоретизувати, ми можемо робити висновки, не факт, що вірні”, — підсумувавОлександр Матвійчук.
Тому, в будь-якій нашій діяльності, важливо прагнути завдати мінімум шкоди навколишньому середовищу. Це може стати першим кроком до збереження птахів і покращення екологічної ситуації в регіоні.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook