У Вінниці відбувся забіг пам’яті
29 серпня, у День пам’яті захисників України, у Вінниці вдев’яте відбувся всеукраїнський забіг «Шаную Воїнів, біжу за Героїв України». Понад тисячу учасників подолали два кілометри в пам’ять про військових, які загинули, захищаючи незалежність і територіальну цілісність держави.
Про це пише “Mісто“, посилаючись на Вінницьку міську раду.
Люди несли фотографії рідних і друзів, українські прапори та стяги військових частин і бригад. Кожен присвятив дистанцію конкретному захисникові або захисниці – близькій людині, побратиму, посестрі, колезі чи військовому, якого не знав особисто.
«Цей забіг має велике значення, адже сьогодні тут цілі родини й колективи, дорослі та діти, цивільні, Захисники й Захисниці. Люди біжать за рідних, друзів і колег. Навіть якщо учасники не знайомі між собою, їх об’єднує бажання вшанувати тих, хто віддав життя за Україну. Для родин полеглих важливо бачити, що їхніх близьких знають і пам’ятають інші. За роки проведення забіг охопив різні регіони України та майже 40 країн світу», – зазначила заступниця Вінницького міського голови Галина Якубович.
До заходу майже у повному складі долучився Департамент соціальної політики Вінницької міської ради. Його директорка Валентина Войткова розповіла, що серед працівників є люди, які втратили на війні рідних. Колектив прийшов підтримати їх, ушанувати загиблих військових і згадати свого колегу Олега Остапенка, який став на захист України та загинув.
У забігу також взяли участь представники Національної поліції, закладів вищої освіти, міських спортивних шкіл, військових підрозділів і муніципальних установ. Частина людей приєдналася без попередньої електронної реєстрації, тому учасників було більше, ніж зазначено у списках.
«За кожним загиблим захисником і кожною захисницею стоїть родина – діти, батьки, кохані люди. Молоді вінничани мають знати, кому завдячують можливістю жити у своїй країні. Ми повинні пам’ятати кожного, хто віддав життя за Україну», – наголосив голова Комітету по фізичній культурі і спорту Вінницької міської ради Сергій Краєвський.
Всеукраїнську акцію започаткував Олег Дурмасенко – батько полеглого оборонця Донецького аеропорту. До забігу можна долучитися з ім’ям знайомого або незнайомого військового, який загинув у боротьбі за Україну від 2014 року.
Першим умовну фінішну лінію перетнув військовослужбовець Павло Токарчук. Свою дистанцію він присвятив побратиму Юрію Піщевському з позивним «Бєс».
«Я вдячний за те, що можу ходити, бігати, тренуватися та жити на своїй землі. Для ветеранів це дуже важливо. Дякую захисникам, які зараз тримають лінію бойового зіткнення», – зазначив Павло Токарчук.
Тетяна бігла за Андрія Дзигаленка з позивним «Дзига». За її словами, він був найближчим другом і став їй братом.
«Коли перед забігом говорили про пам’ять, я не стримала сліз. Такі заходи змушують задуматися, яку ціну заплачено за те, щоб ми могли жити. Для мене було понадважливо долучитися. Я завжди беру участь у заходах, на яких ушановують полеглих Героїв», – розповіла Тетяна.
Леся Кудрик прийшла з донькою та сином. Вона втретє брала участь у забігу, присвятивши його своєму чоловікові Віталію. Жінка несла прапор із підписами його побратимів.
«Половини хлопців, які розписалися на цьому прапорі, вже немає. Я накидаю його на плечі, а Віталій завжди залишається в моїх думках. Хочу, щоб люди знали, що означає жити без батька і чоловіка. Він віддав своє життя, щоб світило це сонце, щоб ми могли жити, бігти й радіти життю», – сказала Леся Кудрик.
Розпашілі учасники один за одним перетинали фініш. Вони піднімали фотографії та називали Героя або Героїню, яким присвятили дистанцію. Поруч фінішували діти, військовослужбовці, ветерани та родини полеглих. Цього дня їхні імена почули понад тисячу людей.
