У Гнівані презентували видання про Героя України Андрія Сороку

3 листопада у Гніванському ліцеї № 1 відбулася презентація книги Жанри Дмитренко «Андрій Сорока (“Сорокет”). Герой України із Гнівані». Захід об’єднав рідних, учителів, побратимів та жителів громади в єдиному бажанні зберегти пам’ять про відважного земляка.

Про це повідомили на сторінці Гніванської міської ради у Facebook, пише Місто.

Про Героя

Життєвий шлях: Андрій Сорока народився 29 серпня 1995 року. Закінчив Гніванську школу № 1 та Національну академію внутрішніх справ.
Військова служба: Старший лейтенант, командир мінометної батареї. Пройшов АТО та ООС, а з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист країни. Був командиром, який беріг своїх бійців — серед його підлеглих не було загиблих.
Загибель: 1 листопада 2022 року на Донеччині життя 27-річного офіцера обірвалося через ворожий артилерійський обстріл і розрив міни. Рятуючи побратима біля бліндажа, він не встиг дістатися укриття.
Нагорода: 8 липня 2023 року Андрієві Сороці посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Особливості книги

Авторка видання Жанна Дмитренко створила глибоко особисту історію, адже мама Андрія колись була її ученицею. У книзі зібрані спогади родини, друзів і бойових побратимів, доповнені життєвими світлинами. На сторінках також звучать щемливі поетичні рядки та одкровення батьків і брата, який також став на захист України.

Пам’ять про Героя вже увічнена в назвах вулиць: ім’ям Андрія Сороки названо вулицю у Гнівані та у Вінниці. Його подвиг назавжди залишиться в серцях українців.

Під час презентації звучали поетичні рядки Жанни Дмитренко — слова, у яких біль матері, туга за сином і любов, що не згасає навіть після смерті:

«Синочку, ти приходь до мене в сни,
В яких немає вибухів війни,
Лише розквітлі вишні біля хати,
Де сина виглядають батько й мати…»

А у вірші «Герою України Андрієві Сороці» — трагічні миті останнього бою, де командир, рятуючи побратима, сам не встиг дістатися укриття:

«До бліндажа зосталося півкроку,
Солдата підштовхнув, а сам не встиг…
Загинув командир Андрій Сорока.
Хто ж буде побратимів в бій вести?»

Ці рядки звучали особливо болісно. Бо за ними — справжня історія, справжній подвиг, справжня втрата.

Читайте також: