У Гайсині посмертно нагородили шістьох полеглих Героїв: нагороди передали рідним захисників
У Гайсині відбулася пам’ятна подія, під час якої вшанували мужність і самопожертву українських воїнів, які віддали свої життя, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України. Рідним загиблих Героїв передали їхні державні та відомчі нагороди.
Про це на Facebook-сторінці повідомила начальниця Гайсинської районної військової адміністрації Людмила Головашич, передає Місто.
Посмертні відзнаки полеглих Захисників
Указом Президента України та відомчими нагородами (посмертно) відзначено:
- Орденом «За мужність» ІІІ ступеня:
- Ігоря Миколайовича Єрмакова;
- Олександра Олександровича Войта;
- Сергія Миколайовича Кирилюка;
- Миколу Степановича Макаруся.
- Медаллю «Захиснику Вітчизни» — Віталія Павловича Крилатого.
- Відзнакою «Лицарський хрест» — Євгенія Володимировича Сологуба.
- Відзнакою «Хрест доблесті» — Олександра Олександровича Войта.
«Пам’ять про Героїв, їхню мужність і жертовність назавжди залишиться в історії України та у наших серцях», — зазнає у повідомленні Головашич.
Микола Макарусь
Микола Макарусь народився 19 грудня 1979 року в Гайсині. Навчався у місцевій школі №6, закінчив Одеське мореплавне училище, проходив строкову військову службу. Працював у Гайсинській центральній районній лікарні, згодом здобув ступінь магістра в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.
У січні 2022 року чоловік добровільно підписав контракт на військову службу до батальйону територіальної оборони. Служив молодшим лейтенантом, командиром 2 стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7334.
Брав участь у боях за Богородичне та Слов’янськ, у деокупації Ізюма, обороні Бахмута, виконував завдання у Чорнобильській зоні та на Покровському напрямку.
11 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Очеретиного Покровського району Донецької області Микола Макарусь загинув. Тривалий час його вважали зниклим безвісти. 29 квітня 2025 року за результатами експертизи встановили факт його загибелі.
Указом президента України від 13 квітня 2026 року №318/2026 за особисту мужність, героїзм і самовіддані дії під час захисту Батьківщини його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Макарусь також був посмертно нагороджений відзнакою «Хрест Сил територіальної оборони».
Сергій Кирилюк
Сергій Кирилюк народився 2 липня 1978 року в селі Криштопівка Іллінецького району. Рано залишився сиротою, його взяла під опіку сестра. Здобув професію тракториста, одружився та разом із дружиною переїхав до Карбівки.
8 березня 2023 року Сергія Кирилюка мобілізували до Збройних Сил України. Він служив на Донецькому напрямку.
12 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Часового Яру Бахмутського району Донецької області Сергій Кирилюк загинув.
Указом президента України від 13 квітня 2026 року №318/2026 за особисту мужність, героїзм і самовіддані дії під час захисту Батьківщини його посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Євгеній Сологуб
Євгеній Сологуб народився 28 вересня 1991 року в Гайсині. Навчався у Вінницькому профтехучилищі зв’язку, працював водієм автокари на Ладижинській птахофабриці.
Після початку повномасштабного вторгнення добровільно долучився до Збройних сил України. Спочатку служив кулеметником у 70 окремому стрілецькому батальйоні 59 бригади, згодом — оператором-сапером інженерно-саперного взводу 93 батальйону підтримки Сил безпілотних систем.
9 квітня 2025 року Євгеній Сологуб загинув під час виконання бойового завдання неподалік Новомиколаївки Донецької області.
Наказом Міністра оборони України від 13 травня 2026 року №550 його посмертно нагородили відзнакою «Лицарський хрест» — за виняткову хоробрість та героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя під час бойових дій.
Ігор Єрмаков
Ігор Єрмаков народився 2 січня 1970 року в селі Білки Іллінецького району. З 1984 року його родина жила в Дашеві. Після школи він здобув професію тракториста-механіка у Теплицькому училищі, проходив строкову військову службу, працював за фахом, створив сім’ю та виховував доньку.
У серпні 2024 року Ігоря Єрмакова мобілізували до Збройних Сил України. Після військової підготовки він виконував бойові завдання на Курському напрямку.
17 квітня 2025 року в районі населеного пункту Садки Сумської області Ігор Єрмаков загинув унаслідок атаки російського БпЛА.
Указом президента України від 13 квітня 2026 року №318/2026 його посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня — за особисту мужність, героїзм і самовіддані дії під час захисту Батьківщини.
Віталій Крилатий
Віталій Крилатий народився 21 серпня 1981 року в Дашеві. Після школи здобув професію автокранівника у Гущенському ПТУ. У 1999 році проходив строкову військову службу, після чого працював за фахом.
У 2014 році Віталій Крилатий добровільно долучився до захисту України та півтора року служив на Донеччині. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став до лав Сил оборони.
Служив у підрозділах зв’язку, згодом — у складі 110 окремої механізованої бригади водієм мінометного розрахунку. Брав участь у боях на Донеччині та захищав Сумщину.
16 серпня 2025 року неподалік села Нова Січ Сумського району Віталій Крилатий загинув унаслідок удару російського FPV-дрона.
Указом президента України від 10 квітня 2026 року його посмертно нагородили медаллю «Захиснику Вітчизни» — за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів і зміцненні обороноздатності України.
Олександр Войт
Олександр Олександрович Войт народився 24 серпня 1983 року в селі Малинівці Жванецької громади. У Кам’янці-Подільському здобув професію тракториста. У 2012 році одружився та переїхав до села Ситківці. Працював будівельником у Києві.
Був мобілізований до лав Збройних Сил України, проходив службу у військовій частині 4635.
7 червня 2023 року під час бойового зіткнення з противником у районі села Золота Нива Донецької області Олександр загинув. Поховали бійця на території Райгородської громади Вінницької області.
Указом президента України від 13 квітня 2026 року №318/2026 Олександра Олександровича Войта нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, та Наказом міністра оборони України від 8 квітня 2026 року — відзнакою «Хрест доблесті», посмертно — за винятково корисну службову діяльність під час воєнного стану.
Читайте також:
