Ігор Козак уже два роки в селі на Вінниччині розводить равликів. Вести незвичне господарство допомагає дружина та батьки – тож ферма сімейного типу.
- Рік у мене був пробний, ще рік до того я вивчав цю справу у Тернополі. Все почалось, коли кілька років тому, як накопичився якийсь капітал, ми дивилися в Інтернеті список креативних бізнесів. В одному відео серед ТОП-20 я побачив цю справу. Почав більше дізнатися про розведення равликів. Сподобалось, що не потрібно багато землі, а ще це було чимось новеньким в Україні. Поки вдається. Минулого року виростили 2 тонни.
- Фермер пояснює, що для розведення равликів вистачить і звичайної присадибної ділянки. Але все ж потрібні специфічні умови і особлива якість води.
- — На 4 сотки йде куб води. Торік була засуха, то ми в селі висушили три криниці. Тому це має бути як мінімум свердловина і обов’язково потрібен аналіз води. Не кожна вода підійде для зрошення равлика, — каже Ігор Козак.
- Продажем равликів Ігор Козак не займається. Збуває «врожаї» за домовленістю як сировину. Проте мріє про створення ресторанчика, де годуватимуть відвідувачів стравами з равликів. Поки ж делікатесами балує друзів.
- Якщо до нас приїздять друзі на вихідні, то ми пригощаємо. І смажимо, і по-бургундськи готуємо. Але поки що не продаємо. Тільки прищеплюємо культуру споживання, – розповідає він. – За відчуттями це схоже на гриб, але равлик цікавий тим, що майже не має смаку. З чим подобається – з тим і готуєте. От любите томат, з ним і готуєте, подобаються трави — відповідно. Він втягує той смак, з чим його готують. Ми куштували вдома равлика по-бургундськи, це коли його витягують з мушлі, додають до нього масло, зелень і сіль. Потім равлика назад в мушлю, забивають маслом і це все запікають у духовці. Пробували також тушкувати м’ясо равликів до спагеті на томатному соусі. Є дуже багато рецептів, тільки фантазія потрібна і хороший кухар.
- Сім’я та друзі фермера вже призвичаїлись, що в їх раціон входять різні страви з равлика. Донька вподобала – по-бургундські. А от батько Ігоря, щоправда, зізнається, що краще б шматок сала з’їв.
За словами Ігоря Козака, найбільша проблема такого бізнесу в Україні відсутність попиту на внутрішньому ринку. Через це страждають і підприємці, адже продають сировину за низкою ціною на експорт, і самі українські споживачі, які зрештою все ж купують равликів у супермаркетах. - — Якби розвинулось внутрішнє споживання равлика в Україні, то це було б дуже прибутково. Равлик — це білки й амінокислоти, і в них зовсім немає холестерину, ще й засвоюється чудово. Тобто для денної норми білка людині потрібно 12 равликів. У країнах, де активно їдять равликів — значно здоровіші люди, — пояснює фермер.
- Утім у бізнесі Ігоря Козака є і плюси. Його сім’я на Вінниччині – майже першопрохідці в цьому бізнесі. Тож конкуренції поки не відчувають.
- — В районі ми перші цим займаємось. Тут чим більше нас тим краще, адже швидше готова партія і дешевші витрати на логістику. Може в майбутньому будемо конкурувати. У нас взагалі сільськогосподарська галузь занепадає. Було б класно, якби були державні програми націлені на фермерські господарства, — ділиться думками фермер.
Перегони
У Жмеринському районі фермер, який теж вирощує равликів, влаштовує равликові… перегони. Равликам-учасникам присвоюють номери. Перегони відбуваються на спеціальному помості з розміткою. Глядачі ж обирають свого фаворита, за якого й вболівають.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook