Анатолій Олійник очолює Вінницьку обласну раду упродовж п’яти років. І підбиваючи підсумки її каденції, каже, що це був приклад максимально демократичної роботи представницького органу влади з усіма можливими наслідками такого формату. Як в облраді змогли запровадити інновації й чому не вдалося домогтись ефективного і прибуткового управління комунальним майном, а також про непопулярні рішення, недисциплінованих депутатів і подолане «кнопкодавство» – посадовець розповів в інтерв’ю виданню Укрінформ.
– Анатолію Дмитровичу, ви – абсолютний рекордсмен перебування у кріслі голови Вінницької обласної Ради за усі 7 скликань. Чи виправдалися ваші сподівання від цієї посади?
– Я – один із депутатів, якого обрано 2015 року. Тоді вперше за роки незалежності на основі нового виборчого законодавства до обласної Ради зайшли вісім політичних партій абсолютно різних за поглядами, за реакціями на суспільно-політичні події в області та державі. Саме в таких умовах працювалося протягом цих п’яти років. А час потребував вирішення цілої низки питань, які необхідно було порушувати, на мій погляд, десятки років тому. Це стосується реформи закладів охорони здоров’я, освіти, соціального спрямування тощо. На часі стояла оптимізація, реорганізація комунальних закладів та установ. Тобто декілька пластів повноважень на рівні області потрібно було негайно реалізовувати. Зріз суспільства щодо поглядів на вирішення нагальних питань був і в сесійній залі. Результатом цього є найбільша кількість проведених сесійних засідань і прийнятих рішень за усі 7 скликань. Переконаний, що багато напрацювань нашого скликання потрібно зберегти, а нова генерація депутатів після чергових місцевих виборів повинна продовжити розвивати ці ініціативи.
– Чи вдалося за цей час впровадити якісь інновації для розвитку області?
– Вінниччина однією з перших створила Агенцію регіонального розвитку та обласну Асоціацію органів місцевого самоврядування. Це дуже серйозний механізм щодо співпраці, координації діяльності органів місцевого самоврядування різних рівнів на Вінниччині. Ми чітко поставили собі за мету активізувати роботу Вінницької обласної Асоціації цієї організації. В результаті – секретаріат Асоціації визначено адміністратором обласного конкурсу проєктів розвитку територіальних громад. Спільно була напрацьована формула для визначення переможців та розподілу коштів фонду конкурсу. Таким чином, ми вийшли на цілком прозорий та оптимальний механізм проведення щорічного обласного конкурсу. Почали випускати газету «Вісник Вінницького самоврядування», інформаційні та методичні брошури. Зустрічались у районах, навчали писати проєкти на конкурси й залучати кошти в громади.
Окрім того, склад 7 скликання депутатів обласної ради запровадив конкурсний відбір керівників комунальних закладів області, – це наша інновація. Ми ухвалили рішення і напрацювали Положення про проведення конкурсних відборів на посаду керівників комунальних закладів. І Вінницька обласна рада першою в Україні почала проводити конкурси ще 2016 року. Протягом цих років ми виключно на конкурсній основі визначали та призначали керівників. Такий спосіб обрання переможців свідчить про прозорість обрання керівника і дає можливість взяти участь у конкурсі великому колу охочих. Нині з упевненістю можу сказати, що такий метод підбору керівника дає позитивні результати в роботі цих закладів.
У моєму першому інтерв’ю після призначення на цю посаду я заявляв, що робота Вінницької обласної ради буде законною, демократичною, прозорою і колегіальною. За цей час жодного рішення в судовому порядку за 7 скликання не було скасовано, відмінено чи призупинено, не було порушено обласною радою термінів розгляду питань, оприлюднення публічної інформації тощо. Кожен депутат мав абсолютно рівне право у сесійній залі, у своїй діяльності щодо висловлювань, або ж лобіювання своїх впливів на прийняття рішення, однак – лише до моменту їхнього прийняття. Завдяки злагодженій і конструктивній роботі депутатів Вінницька обласна рада працювала ефективно, провела найбільше сесій та ухвалила найбільше рішень серед обласних рад України.
Що ж до прозорості, то Вінницька обласна рада цієї каденції була тричі визнана найпрозорішою в Україні серед органів місцевої та регіональної влади. Ми запустили дворівневу систему голосування «Рада-В», яка дала можливість голосувати двома руками, що унеможливило кнопкодавство, і підійшли до запуску електронного документообігу в обласній Раді. Крім того транслювали засідання сесій у онлайн-режимі – в інтернеті та через аудіо- й відеотрансляцію у холі приміщення обласної Ради.
– Які рішення вам, як очільнику обласної ради, давалися найважче?
– Ті, які ущемляли людину. Багато з рішень про реорганізацію, перепрофілювання, приєднання – несли за собою скорочення робочих місць, ліквідацію закладів. Непростими також залишаються питання, де хтось хотів собі вкрасти те, що належить громаді, області, державі.
– Часто депутатам 7 скликання дорікали недисциплінованістю, адже багато сесійних засідань було закрито передчасно, низка рішень не приймалися роками. Це так працює демократія?
– Так, це є і демократія зокрема. Кожна із 45 сесій була по-своєму індивідуальною і зайняла своє місце на поличці історії роботи 7 скликання. Всі моменти з передчасним закриттям сесій відбувалися цілком законно. Це прописано і передбачено в Регламенті обласної Ради. А загалом така демократія притаманна усім органам самоорганізації населення.
– Що не вдалося реалізувати депутатському корпусу 7 скликання та вам особисто?
– Переконаний, управління комунальним майном має бути ефективним і прибутковим. На сьогодні наші заклади не заробляють гроші, тож необхідно створити підприємство, яке могло б юридично стати учасником усіх тендерних процедур, або ж виступати в ролі субпідрядника. Багато ще залишилось невирішених питань з поліпшення матеріально-технічного забезпечення об’єктів спільної комунальної власності, щодо організації роботи медичних некомерційних підприємств, сучасних підходів до прийомів громадян через електронний запис, упорядкування черг у закладах та установах. Над цим мають попрацювати депутати наступного скликання.
– Яким ви бачите майбутнє місцевого самоврядування?
– На моє переконання, органи місцевого самоврядування – це той інструмент, який має вирішувати на регіональному й субрегіональному рівнях всі питання організації надання послуг жителю громади, має бути поряд з кожним своїм жителем. За місцевим самоврядуванням – майбутнє України, яка вже на порозі нового адміністративно-територіального устрою.
– Яким, на вашу думку, має бути депутат обласної ради 8 скликання?
– Молодим, енергійним, зарядженим на перспективу побудувати в Україні цивілізоване європейське суспільство. Це однозначно має бути людина, котра готова ставити своє «я» після інтересів держави і свого народу, який делегував йому ці повноваження. Для цього необхідно бути самодостатнім, ідейним і активним.
Марина Стоноженко. Вінниця. Фото: Олександр Лапін, Укрінформ
Нагадаємо,
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook