Сьогодні, 5 грудня, у Вінниці відсвяткували День волонтера. На площі Європейській, просто біля вежі розмістили кілька локацій, серед яких фотовиставка, столи з частуванням для гостей свята, а також презентація автомобілів, на яких волонтери їздять в зону бойових дій.
—Сьогодні волонтери не просять, а віддають. Ми приготували частування для всіх гостей свята, концерт, виставку. Волонтери пов’язані не тільки з війною, вони опікуються будинками престарілих, дітьми-сиротами, тваринками, займаються психологічною допомогою. Всі, хто ділиться частинкою своєї душі – вважаються волонтерами, – зазначає вінницька волонтерка Олена Верлан-Кульшенко.
Окрім того, організатори свята підготували дитячі малюнки, які кожен бажаючий міг підписати.
—Діти намалювали малюнки для наших захисників. Ми зробили з них листівки і кожен вінничанин може їх підписати, – повідомляє Олена Верлан-Кульшенко.
Вінницька волонтерка Юлія Брилюк розповіла, що допомагає військовим з 2014 року.
—Перших три роки я була у військовому шпиталі, а з 2017 року почала їздити на передову. На виставці є ще й мої фотографії, а також я з колективом «Чарівна мережка» плетемо сітки, – розповіла Юлія Брилюк.
На святі були й водії, які їздять у зону бойових дій й передають військовим необхідні речі. Серед водіїв-волонтерів зібралися представники різних професій – священник, будівельник, приватний підприємець. Чоловіки розповіли, що їздять в АТО як тільки завантажать автівки, а зараз поїздки ускладнюються тим, що не вистачає пального.
Отець Анатолій, який їздить на передову, розповідає, що зараз значно зменшилася кількість волонтерів.
—Згадайте підйом волонтерського руху у 2014 році. Зараз нас стало значно менше, бо люди вигорають. Але є ті, хто продовжує дбати й робить щось. Робота волонтера – це забезпечити те, чого не вистачає. Я, як священник, часто спілкуюся з бійцями, нещодавно навіть вінчав пару військових. Дівчина Ірина Стогній з Ладижина, а Юра з Одеської області, – згадує отець Анатолій.
За словами Олени Верлан-Кульшенко, у Вінниці безперервно діє понад десять волонтерських груп.
—Досить важко сказати, скільки людей з області цим займається. Бо це все відбувається на добровільних засадах. Наприклад, в мене є друг, який називає себе «прошаком», а не волонтером. Однак на його рахунку близько сорока навантажених машин, які відправлені в АТО. Я можу сказати, що у нашому місті більше десяти волонтерських груп, які постійно працюють, – розповідає Олена Верлан-Кульшенко.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook