Про ціну на газ і тарифний розрив – у «Вінницяміськтеплоенерго» розповіли, що ховається за помірними платіжками
Close-up Of Heating Radiator With Model House And Knitted Scarf In Front Of Blue Wall
На сьогодні КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго»(ВМТЕ) одне із небагатьох галузевих підприємств України, яке продовжує подавати гарячу воду до осель містян. Окрім того, навіть в умовах війни, намагається якісно підготуватися до зими. Придбання відповідних комплектуючих, реагентів, труб тощо стає дедалі важчим і не лише через розірвання окремих логістичних маршрутів, а й підвищення цін на все. Та чи не найбільше на підприємстві переймаються нині зростанням вартості природного палива.
Нагадаємо, наприкінці травня Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» розіслала усім теплопостачальним організаціям країни листи, в яких повідомила, що з 1 червня для них підвищується ціна на газ майже в 4 рази – до 29 грн за 1 кубічний метр. І хоча Уряд практично відразу запровадив держрегулювання вартості природного палива, що дозволяє теплокомуненерго купувати газ за пільговим тарифом – 7,4 грн за куб протягом ще двох місяців (до 31 липня) – це не вирішить усіх проблем, кажуть у «Вінницяміськтеплоенерго».
«Про відшкодування усіх збитків «Вінницяміськтеплоенерго» наразі мова не йде. Навіть ціна у 7,4 грн за куб. м газу є збитковою, адже її в тариф закладено значно нижчу. При діючому сьогодні тарифі для населення собівартість послуг покривається лише на 60-70%. Природньо, що за такої різниці між економічно обгрунтованою та реальною вартістю послуг прогнозувати, як довго нам вдасться втримуватися на плаву – неможливо», – каже заступник генерального директора КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Сергій Корчака.
Він порахував, що при ціні газу у 29 грн за куб.м. гаряче водопостачання в міжопалювальний період обійдеться у понад 300 млн грн. При цьому за існуючого тарифу на газ для населення (а це 6, 5 грн) витрати будуть покриватися лише на 30%.
«Тож, щоб забезпечити гарячою водою вінничан у міжопалювальний період потрібно додатково знайти 200 млн грн. Де брати такий ресурс – невідомо. Міська рада не може працювати лише на дотування теплокомуненерго, адже є ще освіта, медицина, економіка й безліч гуманітарних напрямів, які потребують фінансування в цей важкий час. Тому вважаємо, що питання покриття різниці у тарифах має вирішуватися суто на державному рівні», – переконаний Сергій Корчака.
Він також наголошує, що особливої гостроти це питання набуває в світлі підготовки до опалювального сезону, оскільки без його вирішення борговий тягар буде зростати і підприємство не зможе повноцінно та якісно виконати всі заплановані роботи з реконструкції, заміни обладнання, профілактики тепломереж тощо. Ще більш нерайдужними видаватимуться перспективи майбутнього опалювального сезону, адже тоді мова може йти вже не про десятки, а сотні мільйонів гривень боргу на місяць із різниці в тарифах.
«Маємо, на жаль, сумний досвід минулорічного опалювального сезону, коли з понад 400 млн грн, необхідних для централізованого опалення та гарячого водопостачання, держава відшкодувала за різницею в тарифах лише трохи більше 70 млн грн. Тож, питання залишається відкритим», – підсумовує Сергій Корчака.
