Кисневі концентратори для ковідних хворих – це тимчасове рішення, ми ж працюємо на випередження, тому проводимо кисневу магістраль, – Олександр Шиш
У медичних закладах України, які приймають інфікованих коронавірусом, має бути щонайменше 50% ліжок з підведеним киснем до середини листопада. До кінця року цей показник зросте до 90%. Зараз кількість ліжок з підведеним киснем – 15 тисяч, за три тижні має бути 26 тисяч. Для вирішення цього питання держава виділила кошти, щоправда, поки що на папері. Разом із тим, уряд не вніс жодних змін у порядок закупівель робіт із капітального ремонту для прокладення кисневих магістралей. Багато закладів, щоб встигнути до вказаної дати, почали купувати кисневі концентратори. Однак, як каже директор департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради Олександр Шиш, це тимчасове вирішення питання: до концентратора не реально підключити сучасний апарат ШВЛ, його віддача кисню 90%. А от киснева магістраль і виведеною точкою забезпечує усі 99,5% якісного кисню. Саме тому Вінниця наразі завершує прокладання кисневої магістралі у приміщенні пологового будинку №1, де планують розгорнути щонайменше 110 ліжок. Крім того, максимально доступними темпами продовжується розгортання кисневих точок у терапевтичних відділеннях міської лікарні №3, і надалі продовжиться робота по розгалуженню мережі подачі кисню до медичних закладів міста.
– Понад 60% пацієнтів з ковідом, які потрапляють на лікування у стаціонари, потребують додатковї кисневої терапії, яка є одним із чинників, що допомагає запобігти ускладненню хвороби, – каже Олександр Шиш. – Можна було б закупити кисневі концентратори для ковідних хворих, але це тимчасове рішення. Ми маємо приймати кардинальні рішення, тому проводимо кисневу магістраль у пологовому будинку №1, який буде приймати «ковідних» хворих. Також встановлюємо кисневі точки на базі КНП «МКЛ №3». На сьогодні (станом на 23 жовтня. – Авт.) у місті киснем забезпечено 180 ліжок, що дає можливість доставляти необхідний медичний газ до пацієнта.
– Скільки загалом ковідних ліжкомісць у Вінниці?
– На початку епідемії ми виділили 45 ліжок інфекційного відділення для лікування «ковідних» хворих. Зараз ця кількість – 342. Загальний ліжковий фонд міста – 1220 ліжок. Свого часу ми досить суттєво оптимізували ліжковий фонд медичних закладів, тому зараз залишити місто без лікарні швидкої медичної допомоги, перинатального центру чи кардіоцентру не можемо. Для лікування пацієнтів інших профілів, в тому числі ургентних, залишили 620 ліжок. Разом з тим, розуміючи, що треба розгортати додаткові ліжка, ми вирішили переобладнати пологовий будинок №1 для лікування пацієнтів з COVID-19. Там буде розгорнуто ще 110 ліжок. Наразі вже завершуємо проєкт модернізації існуючого «кисневого» забезпечення. Поточні ремонти у приміщенні робити не потрібно, а обладнання вже почали закуповувати.
– Це реалізується за кошти міського бюджету чи держави?
– За кошти міської громади. Хоча заклади, які приймають «ковідних» хворих, мають «як би» отримати кошти на облаштування кисневої магістралі від держави, але використати їх на переобладнання пологового будинку не можемо, бо вони спрямовані тільки на ті заклади, які вже перебувають в переліку «ковідних» лікарень. Відтак використати ці кошти на прокладання кисневої магістралі у пологовому будинку №1, який ми перепрофільовуємо, не вдасться, бо він ще не внесений у список «ковідних» медзакладів. Загалом, цільових коштів від держави на реалізацію заходів з протидії епідемії COVID-19 місто не отримувало. Була гуманітарна допомога – два в’єтнамських ШВЛ та кілька партій індивідуальних засобів захисту.
– Але левову частку видатків на боротьбу з епідемією перекриває місцевий бюджет.
– Так. Із січня до вересня Вінницька міська рада виділила на протиепідемічні цілі 82 млн грн. 9 жовтня позачергова сесія Вінницької міської ради, за ініціативи міського голови Сергія Моргунова, виділила ще 83,2 млн грн: 38 млн грн на закуплю обладнання, 20 млн грн на медикаменти, ЗІЗи та деззасоби, 1,5 млн грн на кисневі точки, 860 тисяч грн це закупівля ліжок та постільної білизни. Понад 22 млн грн видатків буде спрямовано на спеціальні муніципальні надбавки для медиків, які працюють у «ковідних» бригадах. Мова йде про +15 тисяч гривень до зарплати лікарю, +10 тисяч гривень медичній сестрі та +8 тисяч гривень санітарці. Відтак, починаючи із жовтня, лікарю вищої категорії «ковідної» команди буде нараховано 42 тисячі гривень, медичній сестрі з вищою категорією – 31 тисяча гривень, молодшій медичній сестрі – 25 тисяч гривень.
– Це хороша мотивація. Скільки вакансій на сьогодні? Яких саме «медичних рук» не вистачає?
– Якщо з середнім медичним персоналом ще більш-менш, то лікарський склад медичних «ковідних» команд недоукомплектований: маємо 16 вакансій реаніматологів і терапевтів. За останні дні звернулися 6 фахівців, лише один виявив бажання працювати, 5 ще думають. Зараз МОЗ розглядає пом’якшувальні зміни щодо складу «ковідних» команд. Побачимо, чи полегшить це процес укомлектування команд для лікування пацієнтів із важким перебігом коронавірусу, чисельність яких зростає.
– Чи є інші проблеми? Черги з ПЛР-дослідженнями, тестуванням, діагностикою?
– На сьогодні діагностику і тестування на COVID-19 проводить Вінницький обласний лабораторний центр. Його консолідована потужність – 720 ПЛР-досліджень на добу. Також у цьому напрямку працюють обласний центр СНІДу і приватні клініки. Не скажу, що черг немає, але вони здебільшого виникають через власне бажання людей пройти тестування, а не за направленнями від лікаря. Щоб розвантажити ситуацію, Вінницька міська рада у рамках програми «Вінничани важливі» завершила створення муніципальної ПЛР-лабораторії. 19 жовтня у нас були фахівці з Києва – ввели обладнання в експлуатацію, провели «контрольні» тестування і з 23 жовтня муніципальна ПЛР-лабораторія запрацювала на повну. Її потужність в одну зміну складає 200 досліджень. Максимальна потужність – 600 досліджень на добу.
– Що на сьогодні вважаєте найскладнішим викликом?
– Спроможність системи охорони здоров’я прийняти усіх хворих і надати їм вчасну адекватну допомогу. Якщо громадяни і далі продовжать «завзято інфікувати один одного» вже в кінці листопада система охорони здоров’я може впасти. В такому разі ми не зможемо утримати ситуацію на контролі.
Автор Спілкувалася Олеся ШУТКЕВИЧ
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook