2 грудня виповнилося 113 років з дня народження видатного уродженця Вінниці – Матвія Петровича Бронштейна. Про це згадує видання Йод.Медia.
Фізик-теоретик Матвій Бронштейн спеціалізувався на проблемах теорії напівпровідників, теорії гравітації, фізики атомного ядра, космології, астрофізики, квантової теорії гравітації. Існує навіть науковий термін “Співвідношення Хопфа-Бронштейна”.
Всесвіту 13,7 млрд. років. Учені мають уяву, як розгорталися фантасмагоричні події весь цей час. Окрім крихітного відрізку – стартової миттєвості.
Матвій Бронштейн, довівши неможливість спонтанного розкладання фотонів та видрукувавши піонерні дослідження з проблем релятивістської квантової теорії й гравітаційного поля, упритул наблизився до неї – таємниці Першої секунди.
Нині відомі чотири гордієві вузли (розширення Всесвіту, реліктове випромінювання, темна матерія і темна енергія), розв’язавши які, учені сподіваються зрозуміти, що було, коли… нічого не було.
На довгому шляху науковців залишив вагомі інтелектуальні покажчики і Матвій Бронштейн, який прожив лише 31 рік.
Ще студентом першого курсу вінничанин, який приїхав вчитися до Ленінграда (середина 1920-х), опублікував шість статей з проблем квантової фізики, які обговорював увесь науковий світ. А згодом саме молодий “радянський вчений” засвідчив “стабільність фотона” як гаранта безкінечного розширення Космосу.
Понад те, в низці наступних статей він озвучує принципову незгоду з домінуючою ідеєю створити “теорію всього”, опираючись лише на наявні фізичні постулати. А згодом взагалі заявляє про відмову від звичайних уявлень і заміну їх новими.
Чи не є подібний науковий демарш свідченням того, що учений знайшов відповіді на найтаємничіші загадки світобудови? А Бронштейн, якого за нестандартний підхід до фізики називали “другим Ейнштейном”, намагався знайти відповіді на такі питання:
Яку форму має Всесвіт: плоску, сферичну чи гіперболічну?
Чи існує п’ята сила природи – так зване скалярне поле?
Що являють собою загадкові антисвіти?
Те, що вінничанин справді щось зрозумів чи відкрив, не давало спокою й Нобелівському лауреату з фізики Жоресу Алфьорову, який через десятиліття після смерті Матвія Петровича напише: “Разом з Бронштейном ми втратили майбутнє цілої наукової області”.
Улітку 1937-го Бронштейн дорогою на відпочинок заїхав до Києва – відвідати батьків. Там на нього й наділи кайданки. Народний комісар внутрішніх справ України розпорядився “небезпечного злочинця направити під особливим конвоєм, в окремому купе вагонзака в розпорядження УНКВС Ленінградської області”. Звинувачення для тих часів стандартне: “участь у контрреволюційній діяльності”.
“Розглянули справу” через пів року – 18 лютого 1938-го. “Суд” тривав 20 хвилин. Вирок-штамп: “Розстріл з конфіскацією майна. На виконання – 15 хвилин”.
Майже через два десятиліття, під час Хрущовської відлиги, визнали відсутність складу злочину, Бронштейна реабілітовано. Родині невинно вбитого вченого влада компенсувала… вартість бінокля, вилученого під час арешту.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook