Зазначимо відразу: маємо на увазі “загибель” нашого головного персонажа не справжню, а насамперед моральну та репутаційну, адже до людини, яка отримала статус злочинця, ставлення зовсім не таке, як було раніше. Та й ітиметься зовсім не про той благородний метал, про який співається у класичній оперній партії, а набагато банальніший – такий можна зустріти на кожному кроці у великій кількості.
Як розповідають матеріали судової справи, директор товариства з обмеженою відповідальністю Андріан Сталевий (анкетні дані змінено) 29 червня 2017 року отримав від одного з департаментів облдержадміністрації акт про те, що приймальний пункт металобрухту, який належить фірмі, відповідає вимогам Закону України “Про металобрухт”.
Щойно документ опинився в руках Сталевого, як той розгорнув бурхливу діяльність: уже в липні він організував роботу ще чотирьох незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, які були розташовані зовсім не на тих вулицях, що вказано в акті.
Вони діяли до 30 травня 2019 року, коли в один день за всіма адресами нагрянули з обшуками правоохоронці. Було вилучено понад 7,5 тонни брухту чорного металу, кількасот кілограмів брухту кольорових металів, невелика кількість грошей, устаткування для різання металу, ваги тощо. А на додачу до всього – ще й записи “чорної” бухгалтерії, які недвозначно вказували на серйозні порушення закону.
Коли закінчилося слідство й Андріан Сталевий постав перед судом, йому нічого іншого не залишалось, як під тиском неспростовних фактів визнати вину. Ну і, ясна річ, розкаятись у скоєному. (Наскільки щиро – то вже питання за межами нашої публікації…)
Відтак Вінницький міський суд кваліфікував дії Сталевого за статтею 213 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за “організацію незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту”, і призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто двадцять п'ять тисяч п’ятсот гривень). Метал, устаткування та гроші, які були вилучені, суд у горе-підприємця теж конфіскував.
Варто додати, що до Андріана застосовано тільки першу частину статті 213 ККУ. Якщо він на тому самому попадеться знов, то за частиною другою тієї ж статті йому загрожуватиме більший штраф (від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або ж позбавлення волі на строк до трьох років.
Леонтій Краснопільський