Нещодавно жертвами інтернет-аферистів стали дві вінничанки. Обидві звернулися до поліції і написали заяви. Потерпілі розповіли, що на сайті “OLX” та за допомогою соцмережі “Instagram” мали намір купити речі. Коли ж за товар перерахували кошти на банківську карти – продавці перестали виходити на зв’язок і наче розчинилися у тому ж Інтернет-просторі.

Все частіше до поліції звертаються громадяни, які стали жертвами інтернет-шахраїв. Із початку року працівники поліції зареєстрували близько 650 звернень людей щодо вчинення відносно них шахрайських дій, з яких 152 повідомлення, пов’язані з купівлею товарів через інтернет-магазини та за оголошеннями на сайтах у мережі Інтернет, – коментують у відділі комунікації Головного управління Нацполіції у Вінницькій області. – Схема купівлі-продажу товарів на сайтах та інтернет-магазинах є найбільш розповсюдженою серед шахраїв.

Зазвичай зловмисники реєструються в Інтернет-магазині під вигаданим іменем, вказують тимчасові телефонні номери. Далі виставляють у продаж неіснуючий товар за ціною, нижчою за ринкову. А коли отримали гроші чи завдаток – аферисти просто вимикають телефон.

Щодо двох обманутих вінничанок, то слідчим відділом поліції відкриті кримінальні провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1. ст.190 Кримінального кодексу України – шахрайство. Санкція статті передбачає до 3-х років обмеження волі, але такого шахрая ще треба спіймати і довести його вину.

У поліції дають просту пораду, як зменшити ризик і не потрапити у пастку тих, чия мета на вас нажитися.

Тож, якщо ви вирішили щось купити через мережу Інтернет – домовляйтесь з продавцем про розрахунок за товар після його отримання. У поліції кажуть, що більшість шахраїв зазвичай не погоджуються на таку пропозицію. Крім цього, варто перевірити вказаний в оголошенні номер телефону через пошукові системи. Імовірно, що коли товар вам пропонує шахрай, попередні жертви таких послуг” уже залишили свої відгуки.

А тим часом шахраї осучаснюють наявні методи обману і придумують нові. Одна з таких схем – звинуватити людину, що та зняла з картки гроші. Працюють зловмисники просто біля банкоматів: наче забули витягнути картку і попросили вас це зробити, бо “банкомат її ковтне”. Коли людина взяла картку у руку – аферисти піднімають ґвалт, що з картки зняли гроші. Тож не беріть у жодному разі чужих банківських карток у руки.

Ще одна схема – СМС про перерахунок грошей. Перевірте надходження через Інтернет-банкінг. Бо СМС, може, і є, а от гроші…