Попри популярність чотириденного робочого тижня у багатьох країнах світу, в Україні його запровадження поки не розглядається на законодавчому рівні.
Про це повідомляє Державна служба зайнятості, інформує Місто.
У Державній службі зайнятості зазначають, що під час війни ринок праці функціонує за особливими умовами, тоді як скорочення тривалості робочого часу наразі можливе лише індивідуально – за домовленістю з роботодавцем.
Говорити про перехід України на чотириденний робочий тиждень під час війни було б дивно. Українці або у війську, або для війська, – зазначили у повідомленні.
Зауважується, що ринок праці також перейшов на військові рейки, ухвалено спеціальний закон “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Зокрема святкові дні під час війни вважаються звичайними робочими, без подвоєної оплати чи компенсації додатковим відпочинком. Окрім того, залучати до роботи у вихідні під час війни можливо без згоди профспілки. Максимальний тижневий обсяг робочих годин – до 60-ти замість звичайних 40-ка годин.
Втім, додають, що у мирні часи розмова про перехід на чотириденний робочий тиждень можлива. Сьогодні Ісландія, Німеччина, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Франція, Литва, Японія та Об’єднані Арабські Емірати впроваджують у своїх країнах модель скороченого робочого тижня в окремих галузях економіки.
Також на початку місяця в Польщі стартував експеримент Міністерства праці, в якому роботодавці можуть запропонувати своїм працівникам альтернативні моделі скороченого робочого часу.
На сьогодні Ісландія залишається лідером у світі за швидкістю скорочення робочого тижня, де до 90% ісландців уже працюють за скороченим графіком або іншими послабленнями.
Тоді як у Німеччині за результатом шестимісячного пілотного проєкту на чотириденний робочий тиждень 60% організацій застосували 4-денний робочий тиждень до 90–100% своїх співробітників. Чотири дні по 10 годин дозволила своїм працівникам Бельгія.
Втім, в Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений.
Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час, – пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.
Водночас в Україні схожий пілотний проєкт у 2019 році спробувала впровадити ІТ-компанія Brighta.
Перші результати після переходу на чотириденний робочий тиждень були оптимістичні – працівники стали щасливішими, а рівень вигорання знизився. Проте, у деяких напрямах рівень продуктивності впав і компанія переглянула свій підхід до тривалості робочого тижня.
Наразі країни, котрі запровадили чотириденний робочий тиждень, відзначають, що найкраще такий графік підходить для ІТ-сектору, креативних та аналітичних професій та для сфери з оплатою за результат. Тоді як найбільш незручним такий робочий тиждень є для сфери послуг, виробництва, аграрного сектору та робочих місць з погодинною оплатою праці. Поки що чотириденний робочий тиждень в Україні можливий у форматі локальних домовленостей.
Читайте також: Через атаки Росії ТЦК можуть працювати дистанційно
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook