Двадцять п’ять автомобілів для українських захисників відремонтував вінничанин Олег Сагайдак упродовж року. Грошей за свою роботу не бере, лише за запчастини.
Наразі волонтер працює над черговою автівкою, яка поїде на Донецький напрямок. На ній досі наклеєний білий рівнокінцевий хрест — знак, який наносили українські військові на техніку, звільняючи частину південних областей торік.
Про це інформує Місто, посилаючись на Суспільне.
У цьому автомобілі не витримав навантажень двигун. Він став посеред дороги. Не те, що десь там буксували, чи ще щось. Поламався так невдало п’ятого січня. Хлопці подзвонили, ми з дружиною шукаємо машину до вечора, на ніч сідаємо і поїхали. Шостого січня вечеряли на заправці в Павлограді” , — згадує Олег Сагайдак.
За його словами, у зоні бойових дій автомобілі не встигають “холонути”. А відтак постійно ламаються, не кажучи вже про пошкодження під час обстрілів.
“Кожна поїздка — це сорок-п’ятдесят кілометрів від позиції. Туди-назад — сто. І тому виходить, що ті машини довго не виживають.Одна була машина, мотор застукав.Чого застукав, бо сів. Хтось кудись поїхав з підрозділу, витягнув щупа — мало масла. Пішов до танкістів, взяв танкового масла, воно змішалося і все мотору”, — говорить волонтер.
Розповідає, що зазвичай українські військові просять автомобілі старіших моделей, бо їх легше ремонтувати.
“Немає електроніки, з якою постійно проблеми. Там не водії, не професіонали, не автомеханіки. Там хлопці, які вміють тримати зброю, захищати, виробляти свою тактику. То за машинами вони не мають, коли дивитися. Поруч СТО не має ніяких”, — каже Олег Сагайдак.
Наразі у його майстерні стоїть ходова частина автомобіля, який потрапив під обстріл. Аби уникнути влучання, водій різко вивернув кермо і врізався в дерево.
“Я відновив вже раму, перебрав двигуна. І потихеньку починаю збирати”.
Якщо несправність незначна, часто військові з ним звʼязуються телефоном. Також бувають випадки, коли потрібно їхати у зону бойових дій. За словами Олега, тоді потрібно автівку забирати причепом і вести на Вінниччину, або ж ремонтувати на передовій.
“Немає жодних умов: ні боксів, ні підйомників, абсолютно нічого. Просто на траві, на землі”, — говорить Олег.
Ремонтувати автомобілі він розпочав з 14 років. Спершу працював разом з дядьком, допомагав зібрати “Запорожця”. Потім ремонтував власні авто. А з 2012 року зацікавився позашляховиками та чемпіонатами із їзди по бездоріжжю. Для участі у змаганнях в Італії 2018 року сконструював власне авто.
“Брав участь у чемпіонаті Європи в Італії. Друге місце взяв. У Литву їздив на чемпіонат Європи, в Білорусію. У чемпіонатах України практично в усіх брав участь”.
Олег каже, що мріяв взяти участь в екстремальних перегонах у Малайзії, які вважаються одними із найскладніших. Проте, до участі у них допускають й росіян. Хоча українські представники зверталися до організатора, аби їх дискваліфікували.
“Він сказав, що у вас війна. Політика до мого спорту і організації нічого немає. Всі українські спортсмени відмовилися і зникла така мрія: брати участь у тих змаганнях”, — каже волонтер.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook