Під час того, що було названо “рідкісною і незвичайною знахідкою”, вчені виявили кістки вимерлої лисиці і знайшли докази того, що тварина мала “сильний зв’язок” з людьми.
Аналіз останків скелетів віком 1500 років із поховання в аргентинській Патагонії дозволяє припустити, що Dusicyon avus, або вовк Фолклендських островів, був “цінним супутником груп мисливців-збирачів”.
Кістки належать одній тварині, а людські останки, поховані разом із ними, належать 21 людині. Відсутність слідів порізів на кістках дає змогу припустити, що тварина була свійською твариною, а не видом, на якого полювали заради їжі, кажуть учені, повідомляє woman24.kyiv.ua.
Результати були опубліковані в журналі Королівського товариства Open Science.
Автор дослідження доктор Офелі Лебрассер з Оксфордського університету додала:
“Його дієта нагадувала дієту людей, похованих на цьому місці, а не дієту диких псових, зокрема типового Dusicyon avus. Така схожість у дієті дозволяє припустити, що його або годували мисливці-збирачі, або він харчувався кухонними відходами”.
Той факт, що лисиця була похована поруч із людьми, дає змогу припустити, що ця конкретна тварина “мала особисте значення”, додала вона.
Лисиця була розміром з німецьку вівчарку, вагою від 10 до 15 кг і жила на відкритих трав’янистих ділянках на більшій частині Південної Америки. Згідно з даними команди, D. avus вимер близько 500 років тому, але причини його зникнення незрозумілі. Поява собак у Патагонії десь між 700 і 900 роками тому могла сприяти цьому. Також досі неясно, чи були лисиці хорошими домашніми тваринами.
Доктор Лебрассер сказав:
“Деякі особини, можливо, менше боялися людей, що, можливо, сприяло розвитку більш тісного зв’язку, але наразі ми не можемо це підтвердити”.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook