Цими вихідними у Вінниці стартував навчальний інтенсив «Польські сторінки вінницького літопису», організований у рамках Майстерні міських екскурсій. Головними учасниками заходу стали гіди, краєзнавці та амбасадори міста.
Про це інформує Місто, посилаючись а Вінницьку міську раду.
Майстерню міських екскурсій традиційно організовує департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради у співпраці з науковими, бібліотечними та музейними установами Міста ідей. Слухачів курсу привітала заступниця директора департаменту маркетингу міста та туризму Світлана Циганкова, нагадавши, що постійними партнерами цього проєкту є Музей Вінниці та ВДПУ ім. М. Коцюбинського, та висловивши сподівання, що ті знання, які опанують слухачі упродовж трьох тижнів, трансформуються у нові продукти для туристів, які їхатимуть до міста і регіону.
Відкрила навчальну програму відома українська історикиня, докторка історичних наук, Старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Наталія Старченко, яка спеціалізується на історії України середніх віків та раннього нового часу. Її лекції «Польське королівство та Річ Посполита: польські чи «наші»?» й «Козацька доба і протистояння з Польщею. Крапка чи знак питання?» надзвичайно зацікавили авдиторію кутом подачі матеріалу, що докорінно відрізняється від радянської історіографії, а також глибиною розкриття теми досліджень, проведених пані Наталією.
«Я хотіла б представити ту історію, де Річ Посполита і Польське королівство є частиною нашої історії, а не чужої. І це дещо інший погляд на історію і України, і колишньої Брацлавщини. При цьому не варто переносити на сьогодення наше минуле. Мусимо пам’ятати, що в тому минулому ми (українці, поляки, литовці та ін.) сформувалися як нації зі своєю культурою. І для українців цей досвід, політична культура, повсякденна культура, повага до права, почуття внутрішньої гідності, а ще розуміння, що владу ми обираємо і мусимо її контролювати – це все по великому рахунку з багажу Речі Посполитої, – каже Наталія Старченко. – Саме там усі ми сформувалися, не як єдиний народ, а як різні народи в одній державі, як творці тієї культури. І тому вона така тривка у нас – попри 200 років нашого існування у складі російської імперії ми заціліли як геть інший народ з розумінням важливості своїх прав, необхідності їх оборони й захисту – саме це ми отримали у спадок як наш досвід перебування в складі Речі Посполитої».
Спікерка наводила цікаві історичні факти щодо перебування пращурів українців – русинів/рутенів – під Польським Королівством разом з литвинами (сучасні народи країн Балтії), прусаками (німці) та коронярами (власне, поляки). Нагадала й про тісне переплетення шляхом укладання шлюбів між представниками шляхетних польських (й навіть королівських) родів із князівськими родами русинів; про те, як відбувалися засідання Сейму, де польському королю потрібно було отримати згоду учасників (шляхти) з усіх воєводств (такий собі прообраз Європейського Союзу) та досягти домовленості політичних еліт. Саме тому поширена в часи СРСР теза про примусове ополячення українців не витримує критики і є елементом пропаганди, бо предки українців в часи Речі Посполитої насправді були дуже суб’єктним народом.
Загалом на участь у Майстерні міських екскурсій, присвяченій спільним із Польщею сторінкам історії Поділля, подали заявки 34 учасника та учасниці. На них чекатиме два десятки різних подій, переважно лекцій від відомих істориків та дослідників саме цього напрямку історії Вінниці й Вінниччини. Також під час інтенсиву вони матимуть нагоду відвідати обласний художній музей, обласну універсальну бібліотеку ім. В. Отамановського та Державний архів Вінницької області.
Після цього слухачі, які найкраще себе проявлять під час інтенсиву, упродовж 2-х місяців працюватимуть із менторами, щоб розробити нові авторські екскурсійні, освітні і творчі продукти, пов’язані темою польської історії, спадщини та культури. Кульмінацією стане презентація цих продуктів на широкий загал.
Читайте також. У Вінницькій громаді стартувала весняна висадка дерев.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook