Українські правозахисники, юридичні та антикорупційні організації закликали Верховну раду відхилити законопроєкт №7033-д про обмеження доступу до судових рішень, оскільки він шкідливий для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо в під час війни та після її завершення.
Про це йдеться у повідомленні Центру прав людини ZMINA.
Зазначається, що ця законодавча ініціатива вже була предметом занепокоєння громадськості у березні 2023 року, але після значного суспільного розголосу зникла з “порядку денного”.
“Однак на третій рік повномасштабного вторгнення Росії та воєнного стану парламентарі хочуть знову поставити його на голосування. Попри те, що раніше НАЗК виявило у проєкті корупційні ризики та рекомендувало його доопрацювати”, — йдеться у повідомленні.
У правозахисному центрі нагадали, що створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. Там наголосили, що обмеження доступу до судових рішень “відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня Росії та Білорусі” й становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції.
Крім того, проєкт закону пропонує цілу низку “сумнівних нововведень” як на період воєнного стану, так і у мирний час.
Зокрема йдеться про обмеження доступу до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби).
“Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема, щодо мобілізаційних заходів”, — йдеться у повідомленні.
Також законопроєктом пропонується надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що “може зашкодити безпеці” у справах, розглянутих у відкритому засіданні.
“Це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики. Крім того, таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити. У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством”, — пояснили у Центрі прав людини.
Крім цього, пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень.
“Проблема не тільки у тому, що більшість цих відомостей і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди), що нівелює необхідність приховувати їх зараз. Водночас це положення може сприяти вилученню з судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень. До того ж відповідно до проєкту закону ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час, що є необґрунтованим та ускладнюватиме моніторинг судових рішень для громадськості”, — йдеться у повідомленні.
Наголошується, що законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкриті дані не мають бути обмежені у судових рішеннях.
“Інакше це загрожує нормальному та ефективному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства. Прийняття законопроєкту № 7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема тими, що мають значний суспільний резонанс”, — констатували у Центрі прав людини.
2 травня 2024 року парламентський комітет з питань правової політики повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д “про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень” до голосування.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook