Як війна впливає на українське довкілля? Щодо цього точиться багато розмов. Про це для Суспільне Культура розповів український еколог, зоолог, працівник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України, голова ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк.
Що безпосередньо загрожує дельфінам? Як супутникові знімки дають надію на те, що на окупованій Херсонщині після затоплення вижили єдині у світі представники виду сліпак піщаний? І чому коні Пржевальського не можуть вимерти на території України?
Вчений зоолог та еколог Олексій Василюк наголошує, що говорити про безпосереднє вимирання видів тварин внаслідок війни чи дій російської федерації, що можуть до цього призвести, поки рано. Він підкреслює, що наразі не йдеться про вимирання видів, такі роздуми є поспішними, оскільки статус вимерлого виду означає, що 50 років спрямованих пошуків не дали результату. Водночас рідкісні види на те і рідкісні, щоб їх там непросто було знайти.
Хоча в науковому середовищі уже припускають зникнення судака морського, хохулі руської, сліпака піщаного, на що безпосередньо вплинули підрив дамби Каховського водосховища та викид отруйних речовин у річку Сейм. Для деяких видів тварин війна створила менш сприятливі умови для проживання чи навіть знищила їхні ареали проживання. Однак деякі з цих тварин ще проживають за межами України, як-от їжак вухатий, хом’як європейський чи хохітва.
Певні тварини отримали більш сприятливі умови для життя під час російсько-української війни. Серед них здичавілі собаки, лисиці, вовки, миші та навіть сипуха.
Судак морський — риба, що в природі трапляється тільки в гирлі Дніпра
Судак морський. wikimedia.org/K. Abbasi
У професійному науковому середовищі згадують лише про один вид як імовірно зниклий, — це судак морський. Він проживає на межі солоності, де Дніпро впадає в Чорне море.
“Коли стався оцей катастрофічний викид води, по-перше, там вся вода стала прісна, і найімовірніше, що вона прісна стала аж до Дунаю, на сотні кілометрів море, і, звичайно, що його явно викинуло значно далі. Він навряд чи зміг би повернутися, або триматися в межі солоності, а потім з’явитися в Дніпрі. Але це настільки рідкісний вид, що, ну, я не спеціаліст із риб морських, але колеги розповідають, що його до цього знаходили інколи раз на 5–10 років”, — говорить вчений.
Згідно з даними екологічного ресурсу моніторингу видів Gbif у 2019-му судака морського знаходили на південному боці Кінбурнського півострова в Ягорлицькій затоці. На платформі зареєстровано всього два випадки, коли рибу вдалося побачити, більше ніде у світі її не фіксували. Василюк говорить, що з 2008 по 2018 рік судака морського взагалі не зустрічали.
Та науковець сумнівається, що судак морський міг вимерти:
“Дивлячись, наприклад, на опубліковані дані, я теж вже сумніваюся, чи судак морський вимер. От, тому що, ну якщо логіка цих тверджень, що він вимер через те, що його повністю викинуло в море з лиману, то там не було цих подій [ред. — руху води з Каховської ГЕС], от там, з іншого боку Кінбурнської коси. Тому я думаю, що, в принципі, є підстави думати, що він може залишитися досі”.
Василюк додає, що все ж цей судак перебуває під загрозою зникнення: “І сто відсотків, що внаслідок цих подій цьому виду стало набагато гірше”.
Дельфіни та як їх виснажують гідролокатори російських підводних човнів
Дельфіни. Фото: Суспільне Одеса
“Звичайно, їм стало значно гірше”, — каже Василюк. Та покликається на українського зоолога й еколога Павла Гольдіна, який у своїх оцінках стверджує, що під час війни дельфіни в Чорному морі почали значно частіше гинути.
Безперечно, їм заважає мінування Чорного моря, вибухи, що перешкоджають ссавцям орієнтуватися. Це стається нечасто, однак якщо вибух стається безпосередньо поруч із тваринами — вони можуть оглухнути, а для них це дуже критично і вони можуть через це загинути.
“Дельфіни орієнтуються за ехолокацією, тобто орієнтуються на звук. Вони чують, де пропливає риба. Тобто вибухи — це одне. Найнебезпечніше — це підводні човни. Тому що вони спілкуються між собою на тих самих частотах, що і дельфіни, аці сигнали значно потужніші, дельфіни просто глухнуть. Ну, не чують своїх сигналів між цим. І тому виходить, що вони якось «сліпнуть» у воді, не можуть полювати та дезорієнтуються. Висновок про це виходить від того, що всі знайдені мертві дельфіни були виснажені. Тобто вони, найімовірніше, загинули від голоду. Без сумніву, це військовий вплив і саме російський. У нас кораблів військових немає на цей час, тим більше немає підводних човнів”, — говорить науковець.
За його словами, у цих тварин зараз найгірші умови за всю історію.
“Море забруднено, десь там щось вибухає, всюди ці підводні човни, маса військових суден, запуски ракет, це все забруднює, ще і якісь там нафтові плями постійно з’являються, зокрема після каховських подій. Це дуже погано. І вони зараз в найгірших умовах, а головне — що, наприклад на відміну від птахів, дельфінам нікуди втекти. Тобто з моря морські тварини не можуть вийти, наприклад, бо їм там погано, в інше море”, — пояснює зоолог.
Чи може вимерти кінь Пржевальського в Україні
Табун коней Пржевальського в заповіднику “Асканія-Нова”. Херсонщина. Коні Пржевальського у заповідному спепу до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна/Facebook
Коні Пржевальського — вид диких коней. Вони мають невеликий зріст та є єдиними дикими конями, що збереглися в природі. Вид був майже повністю винищений у XX столітті. Його штучно привели з монгольських степів в Україну в XIX столітті, тож він не може тут вимерти. Зустрічається лише на лівобережжі Херсонщини, де ведуть активні бойові дії, а всі відомі місця, де його зутрічали науковці, затопило під час підриву Каховської ГЕС.
Малі групи також заселяють Чорнобильську зону відчуження, їхня популяція була в “Асканії-Нова”, яка зараз перебуває на окупованій частині Херсонської області та є під загрозою. росія планувала вивезти коней Пржевальського та інших тварин із заповідника “Асканія-Нова” до Кримського сафарі-парку “Тайган”. Це суперечить конвенції CITES.
У серпні 2024 року голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив в інтерв’ю виданню “РБК-Україна”, що як такого заповідника “Асканія-Нова” більше не існує, оскільки окупанти вже встигли вивезти тварин:
“Це правда, вони його знищують. Останнє, що я чув — вони вивозять тварин до Криму і до Росії. Тобто можна сказати, що заповідника більше немає. Пограбували вони його капітально”, – зазначив він для “РБК-Україна”.
Однак директор заповідника “Асканія-Нова” Віктор Шаповал у коментарі Суспільному запевнив, що фраза Прокудіна про те, що заповідника більше немає, вирвана з контексту. Факти вивезення тварин дійсно є, але про знищення заповідника на сьогодні не йдеться, каже Шаповал.
Вчений Василюк стверджує, що попри “суперрідкісність” коня Пржевальського, він не є нашим видом, а є завезеним із монгольських степів, тож він не може вимерти в Україні, однак тварина перебуває під загрозою зникнення в Україні. Кінь мешкає в Чорнобильському біосферному заповіднику і в біосферному заповіднику “Асканія-Нова”: оселившись як на півночі України, так і на півдні, тварина змогла прижитися і там, і там.
“Кожна особина — на обліку. Умовно кажучи, всі в «Асканії» коні Пржевальського мають вже півтора століття родовід. Відомо повністю дерево роду кожного з цих коней і схрещується тільки так, щоб максимально його зберегти. Зараз це неможливо через окупацію, але взагалі через всякі там програми між зоопарками їх схрещують, щоб не було виродження. Це дуже суворо”.
З “Асканії-Нова” частину цих тварин вивезли в росію. Василюк переконує, що це найдорожчі тварини, які є в заповіднику, тому росіяни їх украли, оскільки російські зоопарки не можуть собі дозволити купити таких дорогих тварин.
Вчений наголошує, що в деокупованій Чорнобильській зоні, де також проживають коні Пржевальського, були випадки, коли ці коні підривалися на мінах.
Чи пережив сліпак піщаний Каховську катастрофу
Сліпак піщаний. wikimedia.org/Kudinov
Сліпак піщаний — унікальний вид гризунів, який мешкає в компактному регіоні на півдні України в пониззі Дніпра тільки на лівому березі. Ареал проживання цього виду зазнав нищення від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року і ведення активних бойових дій на Дніпрі та його берегах.
“Це найбільш хрестоматійний вид, який постраждав внаслідок війни. Він якраз таки проживає в зоні підтоплення Каховської ГЕС. Це вид, який живе лише в зоні активних бойових дій в Херсонській області. Його просто більше ніде на планеті немає”, — говорить Василюк.
За його словами, половина всіх відомих місць знахідок була затоплена після підриву дамби. “Все інше — це два роки вже зона активних бойових дій. В принципі, вони ще не вимерли. От кому це загрожує, так це сліпаку піщаному: він живе під землею, орієнтується на слух, як він орієнтується — годі уявити. Ніхто не вивчав, як вони можуть реагувати на вибухи, за цей час там не було спеціалістів”, — додає він.
Василюк розповів, що на свіжих супутникових знімках бачив доріжки сліпака: “Вони риють нору, роблять таку доріжку з викидів землі, і там, де це пісок, посеред зеленої трави виходять білі купки землі — їх видно, зокрема, на супутникових знімках. Ми змогли знайти, якісь сліпаки залишися досі. Тобто ми вважаємо, що вони досі не вимерли. Але враховуючи, що половину всіх сліпаків із великою ймовірністю змило 6 червня минулого року, а всі інші в зоні активних бойових дій, то, звичайно, це дійсно приклад виду, за якого реально є сенс боятись”.
Водночас стверджує, що варто боятися за інший вид — хом’яка європейського, адже на його існування впливають як фермери, так і війна. “Скільки їх залишиться? Чи вистачить тих, хто залишився, щоб відновитися на цій території? Я без поняття. І, звичайно, це може призвести до вимирання. Але, знову ж таки, такі потужні висновки можна буде робити, якщо робити якісь обстеження. Але такої можливості у нас, звичайно, немає”, — запитує Василюк.
Зникнення внаслідок затоплення Каховської ГЕС також загрожує мишівці Нордмана, що проживає в зоні підтоплення, як зазначає еколог Михайло Русін.
Види, яким покращало
Осетер руський на фото знизу зліва. wikimedia.org/Daniel Döhne
- Осетер руський — цінний осетер, який знову з’явився після руйнування Каховського водосховища. Після того як не стало цього водосховища, вони змогли підійматися далі по Дніпру.
Сипуха. Українське товариство охорони птахів / Закарпаття
- Сипуха, якагніздує в зруйнованих будівлях. Адже тепер зруйнованих будівель сотні тисяч, а і мишей, якими харчується ця сипуха, стільки, скільки в Україні не було ніколи. Тому потенційно на таких післявоєнних ландшафтах, замінованих, зруйнованих, для сипухи буде просто рай. Сипуха може мати якийсь історичний сплеск чисельності.
- Вчений присускає, що стане дуже багато лисиць, шакалів: шакали у нас вже з’явилися, здичавілі собаки, птахи, миші — їх мільярди. А потім їх стане менше, знову все почне змінюватися. Тому це все тема для досліджень.
“Але це не точно. Скажімо, маючи таку зоологічну ерудицію, можна розказувати, але насправді, наприклад, як з Каховкою вийшло, ну стався теракт — всі чекали пустелю, а вийшов ліс”, — пояснює Василюк.
Загрози для тварин в часі війни, непов’язані з нею
Хом’як європейський. Українська природоохоронна група
Ще у 2020 році європейського хом’яка визнали видом, популяція якого є критично загрозливою на світовому рівні, тобто найвищий статус перед власне вимиранням. Станом на 2020 рік хом’як зник на 75 % ареалу свого звичного проживання. Його популяція перебуває під загрозою не через війну, а через фермерів, оскільки він проживає в норах на полях і страждає від пестицидів.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook