В народі четвер Страсного тижня вважається чи не найважливішим днем. Саме на нього планували всі основні роботи з підготовки житла та родини до Великодня – прибирання, купання, прання.
Звісно, такий день не міг не обрости правилами та забобонами.
Купання
Купання у Чистий четвер має особливе значення, адже є вшануванням вчинку Ісуса Христа, який саме у четвертий день тижня перед Тайною вечерею омив ноги своїм учням. З тих пір вважається, що християни мають очищати тіло до свята Великодня саме у Чистий четвер.
Купатись годилось до світанку, щоби зустріти день уже в чистоті. Вважалося, що то й, хто вмиється до сходу сонця, буде здоровим увесь рік. Щоби посилити цілющу дію води, у неї клали якийсь срібний предмет – монету, ложку, тощо.
Звісно, мили у свято і волосся. І не тільки мили, але й стригли. Вважалось, якщо освіжити цього дня кінчики, вони довше не будуть сіктися, а шевелюра ростиме густа, блискуча та здорова. Батьки немовлят з цієї ж причини намагались відкласти першу стрижку дитини на Чистий четвер.
Прибирання та прання
Ще одним важливим ритуалом Чистого четверга є прибирання. Йому приділяли особливу увагу. В цей день мили вікна, двері та підлогу. А ще виносили весь мотлох та непотріб, які накопичились за рік.
Мити і підмітати оселю цього дня починали від найдальших кутів і до порога, щоби вимести негаразди. При цьому уявляли, як всі біди вимітаються разом зі сміттям.
У воду, якою мили оселю, клали монету. Це мало забезпечити родині достаток. А після того, як чистоту було наведено, такі монети виймали і клали у темний куток на тиждень “відпочити”. Витрачати їх одразу не годилось
Вважалось, що після Чистого четверга і до закінчення Великодніх свят прибирати уже не можна. Казали, що таким наведенням чистоти можна “засипати очі сміттям Христу у труні”. Так само не можна нічого позичати – ні гроші, ні речі. Це буцімто призведе до того, що багатство покине дім.
Звісно, завершували у Чистий четвер і велике весняне прання. Після цього дня в домі мали бути чистими весь одяг, постільна білизна, рушники, скатертини, штори, покривала, тощо.
Побутові справи
Четвер Страсного тижня також вважається днем, коли потрібно пекти паски та робити крашанки. У Страсну п’ятницю займатись таким не годилось, а відкладати на суботу було справою ненадійною. Тому в домі від ранку пахло печеною здобою.
Готували у Чистий четвер і особливу сіль. Потрібну кількість продукту загортали у полотно і клали у піч прогріватись. Сіль можна було взяти свою, а ще краще було попросити у трьох близьких людей. Вважалось, що у печі вона набувала особливих цілющих властивостей.
Часом таку сіль готували на сковороді. Якщо вона при цьому починала тріщати, це могло означати, що на оселю наведено вроки. В такому разі продукт тримали на розпеченій поверхні доти, доки він не перестане видавати будь-які звуки. Використовували цю сіль на великодньому столі, а також за потреби впродовж року.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook