До школи у 5 років? Як насправді мають навчати таку малечу

Сергій Шкарлет, виконуючий обов’язки міністра освіти і науки, на своїй сторінці у Facebook написав про те, що відмова від 12-річної шкільної освіти – це фейк, а дітям варто розпочинати навчання із п’яти років.

У деяких країнах ЄС навчання розпочинають із 5 років і закінчують у 17. Звучала така пропозиція і на нараді в МОН із керівниками облуправлінь. Це варто обдумати, враховуючи стандарти Нової української школи, та обговорити на педрадах, в інститутах підвищення кваліфікації, з батьками – написав Шкарлет.

Він додав, що наразі у МОН обговорюють всі «за» та «проти» такої ініціативи. А от експерти не впевнені, що це вдала ідея.

Так, державним стандартом дошкільної освіти України є «Базовий компонент дошкільної освіти». Саме там закріплені вимоги про те, у скільки років діти повинні йти до школи, в залежності від здобутих знань та розвитку – зарахування до школи відбувається саме із шести років.

Втім, навіть, якщо дитина не досягла шестирічного віку, її все ж можуть зарахувати до школи. Але лише при наявності довідки від психолога, що засвідчує її психологічну готовність до навчання.
Катерина Бойко, вчителька молодших класів в одній із київських шкіл, каже, що підготовка дітей до навчання в школі – фундамент для майбутньої успішності, але головне в цьому питанні – поступовість. Тому, якщо вже в п’ять років почати навантажувати дітей заняттями як у початковій школі, можна перестаратися.

У їхній школі заняття для учнів 0 класу проводяться максимально в ігровій формі. Час сидіння за партами мінімальний та не триває більше 30 хвилин, адже 5-6-річні діти швидко втомлюються, втрачають увагу. Всидіти на місці навіть 15-20 хвилин складно, не кажучи про те, що для малих дітей це не зовсім корисно.

Анастасія Комлікова, кандидатка мистецтвознавства, авторка програми гармонійного розвитку «Музика для малюків», пояснює, що у міжнародній практиці дійсно є приклади, коли діти починають відвідувати школу раніше 6 років. І питання не у тому, у якому віці дитина іде до школи, а у тому, який вид діяльності там пропонується.

Адже у віці до 6-7 років провідною є ігрова, а не навчальна діяльність. Тобто для того, щоб здійснювати заняття з 5-річними дітьми, потрібні особливі умови та підходи: пізнання через гру, рух, маніпуляцію з предметами тощо. Чи зможе це забезпечити державна система освіти? – питає Комлікова.
Катерина Федорова, медіаекспертка та випускниця Київського педагогічного університету ім.Грінченка, додає, що на початку навчання всі діти рівні з однаковими знаннями, і вчитель навчає їх однаково за встановленою програмою.

На практиці ж, дуже мало першачків навчаються у приміщеннях, де є можливість організувати денний сон, а також достатню кількість рухової активності та ігор. Більшість дітей приходить натренованими, а ті, що йдуть непідготовленими, одразу відстають і втрачають бажання навчатись. Діти повинні мати достатньо часу для відпочинку, – каже Федорова.

Коментарі експертів :

Експерт з питань освіти Микола Скиба:

Поспішати із цим точно не варто. До того ж, є відчутна різниця і зараз, коли одна дитина пішла у школу у шість років, а інша — у сім. Якщо ми говоримо про п’ять – такі ініціативи, звісно, можуть бути, але треба виконати низку умов. Така практика, до речі, є в Британії. Але це не є навчання, як воно існує у розумінні більшості педагогів та батьків. Це, швидше, підготовка до засвоєння нових знань у подальшому. Це – плавна адаптація.

Психологиня Катерина Гольцберг:

Деякі батьки вважають дитину готовою до школи, якщо вона має певні знання. Але це не є основним критерієм. Навпаки – через це дитині може стати нецікаво вчитися. Основним критерієм готовності до школи повинна бути фізична готовність.

Експертка з питань освіти Анна Жарова:

Якщо ми говоримо про зміни в українській школі, потрібно починати зі зміни бачення учня, сприймати його не як об’єкта, якому потрібно передати знання, а як суб’єкта, з яким спільно вибудовуються стосунки.