Зловживання антибіотиками у тваринництві

У Євросоюзі обмежують вживання антибіотиків у тваринництві через небезпеку для людей. Натомість в Україні Уряд не виділяє грошей на відповідний контроль.

У промисловому тваринництві все оптимізовано: за 30-40 днів свого короткого життя, курка на птахофабриці має з мінімальною кількістю корму набрати максимальну вагу. Хворіти птицям на гігантських птахофабриках неприпустимо: будь-яка хвороба може блискавично поширитися на десятки тисяч тварин. А це – колосальні збитки для власника. Крім того, імунітет птиці послаблюють неприродні для них умови масового тримання. Тому господарства із самого народження поголів’я домішують у корм антимікробні препарати – для профілактики. Зокрема, засоби від кишкових інфекцій: саліноміцин застосовується у вражаючих обсягах. Наприклад, як свідчить база даних митних операцій ImportGenius, з початку року лише одна українська птахофабрика закупила у Китаї 85 тонн саліноміцину. А таких фабрик чимало.

Застосування антибіотиків у таких масштабах – велика небезпека, застерігають експерти.
“Саліноміцин може викликати стійкість мікроорганізмів ще до цілого ряду антибіотиків. Тому застосування саліноміцину в Європейському Союзі скорочується”, – констатував у розмові з DW Віталій Башинський, колишній заступник голови Держкомітету ветеринарної медицини.

Масове застосування антибіотиків у тваринництві призводить до того, що бактерії мутують і пристосовуються – антибіотики перестають на них діяти. Це явище називається резистентність. Резистентні бактерії переносяться від тварин людям. Лікувати захворювання тим антибіотиком, яким годували тварину вже неможливо.

Резистентність до антибіотиків визнана Всесвітньою організацією з охорони здоров’я однією з найбільших глобальних загроз. Щороку лише в Європі, за даними Європейського центру контролю і профілактики захворювань, через бактерії, на які не діє жоден антибіотик, помирають близько 33 тисяч людей. Згідно з прогнозами міжнародної групи вчених, які досліджують проблему антибіотикорезистентності за дорученням уряду Великобританії, до 2050 року кількість людей по всьому світу, які помиратимуть через інфекції, що не лікуються антибіотиками, збільшиться у понад десять разів і становитиме близько 10 мільйонів людей.

Аби протидіяти стрімкому поширенню резистентностей, у Євросоюзі цього року ухвалили директиву, якою з 2022 року буде заборонено годування тварин антибіотиками для профілактики. Натомість в Україні вживання антибіотиків у тваринництві для профілактики досі залишається нормою.

Тому фахівці радять бути максимально обережними: дошки і ножі після їхнього використання при роботі із сирим м’ясом треба ґрунтовно вимити, аби інші харчі не мали контакту з бактеріями. Крім того, лікарі не радять часто вживати в їжу печінку і нирки тварин, оскільки вони найбільше вбирають залишки антибіотиків.

Коментарі експертів:

Представник організації Germanwatch, яка займається захистом прав споживачів, Райнгільд Беннінг:

Чим більше підприємство, чим більше тварин, тим більше потрібно антибіотиків. Поки на ринку домінують гігантські виробники м’яса, звести застосування антибіотиків до розумного мінімуму не вдасться.

Голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко:

Нині параметри вмісту антибіотиків у м’ясі – виключно на совісті самого виробника. Але близько 30-40% всього українського м’яса нашпиговано антибіотиками, хоча в Європі цей показник – менше 1%. Йдеться, знову ж таки, про невеликих виробників курятини, галузі свинарства та ВРХ.

Колишній заступник голови Держкомітету ветеринарної медицини Віталій Башинський:

Ризик вживання м’яса з залишками антибіотиків дещо менший у продукції, яку українські підприємства експортують до країн ЄС. Контроль цієї продукції у три-п’ять разів суворіший, ніж для виробників на внутрішньому ринку.