В пам’ять давніх Рахманів, що за легендами заселяли в 11-17 столітті кам’яні печери на схилах Дністра біля села Оксанівка, що у Ямпільському районі, встановили величну скульптуру з білого пісковика.
“Ніби з далекого минулого, переступивши межу часу, постав перед нами мужній, увінчаний досвідом, мудрий Божий чоловік – Рахман. Всією своєю постаттю, розкритими руками він промовляє до нас, закликає берегти, шанувати, обороняти рідну землю, творити тільки добро, жити у мирі та злагоді”, – інформує Ямпільський музей образотворчого мистецтва.
За переказами, рахмани були ченцями, які проводили весь час у молитвах, проповідували знання та також і воїнами-захисниками. При потребі, їх келії були стінами неприступного оборонного монастиря. Вони спільно з місцевими жителями боронили рідну землю від монголо-татарської та турецької навали. Про це говорять легенди, які бережуть місцеві жителі.
“А відтепер – це оберіг нашого села, всієї Ямпільщини. Це ще одна цікава туристична локація, майданчик для ознайомлення із картою туристичного маршруту, що охоплює весь район – “Легенди Тіраса й Морахви”, можливо у майбутньому – велостоянка”, – інформують у місцевій громаді.
Виконували роботу молоді скульптори зі Львова – Наталя Лейкіна, Сергій Грицанюк, Василь Лев.
Додамо, що скельно-печерний природно-антропогенний комплекс біля села Оксанівка у Середньому Подністров’ї є залишком печерного монастиря, унікальною пам’яткою культової та оборонної скельної архітектури XVII століття. Він налічує 27 приміщень, вирубаних у 40-метровій товщі крейдоподібних мергелів сеноманського ярусу крейди.
Серед приміщень є природні печери, штучні приміщення, та штучні порожнини на основі природних. За призначенням штучні печери використовувались як печерні храми та житлові приміщення. На стінах багатьох приміщень та назовні зафіксовано декілька десятків наскельних зображень, викарбуваних в породі та намальованих фарбою. Серед зображень переважають хрести та геометричні фігури, а також вершники, зооморфні фігури та корабель, букви і написи. Один з написів містить дату 1673 р. Через фізичне вивітрювання та гравітаційні процеси пам’ятка зазнає активного руйнування.
Нагадаємо, як у Ладижині працюють майстри дерев’яної скульптури.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook