У Цекинівці Ямпільського району провели флешмоб, аби привернути увагу до багаторічного забруднення Дністра каналізаційними стоками молдовського міста. Екоакцію організував заслужений журналіст України, ямпільський активіст Василь Кізка. Потім в інтерв’ю молдавському телеканалу він розповів, що флешмоб був спрямований не на критику Сорок, а на привернення уваги до спільної україно-молдавської проблеми.
Ось уже понад 20 років у нашу спільну улюблену річку зливаються нечистоти міста Сороки. Від цього однаково страждають люди і на правому, і на лівому березі. Я зрозумів, якщо я не буду дзвонити у цей дзвін, нічого не вийде. Відчув, що повинен це зробити, – пояснив Василь Кізка.
Спершу, за його словами, підтримку шлешмобу обіцяли молдовські екоактивісти. Але потім передумали критикувати своїх. Замість екологічних організацій Сорок на флешмоб приїхала молдавська прикордонна поліція і спостерігала за активістами із відстані.
За словами Василя Кізки, із Сорок у Дністер потрапило нечистот більше, ніж загалом вміщується води у Дністровському водосховищі. Утім назвати точно якісь цифри, а відтак точно дослідити об’єм шкоди наразі неможливо. Начальник управління оцінки впливу на довкілля, охорони земель та природних ресурсів Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації Дмитро Герус пояснив, що виміряти об’єм викидів важко через швидку течію Дністра у тому районі. А проби для визначення складу забруднення можна взяти лише з українського берега.
Через відсутнє фінансування молдавською стороною, очисні споруди Сорок Республіки Молдова на території Цекинівки не працюють із 2001-го року. Технологічне устаткування та обладнання очисних споруд вийшло з ладу та відновленню не підлягає. Скиди стічних вод з каналізаційної мережі міста, після первинної обробки, здійснюються в річку Дністер, що призводить до її забруднення. Мулові майданчики колишніх очисних споруд розташовані на території Цекинівської сільської ради на відстані близько 40 метрів від урізу води і не очищались понад 15 років. Вивезення мулу на сільськогосподарські угіддя наразі неможливе, оскільки не повністю вивчено склад забруднюючих речовин мулових майданчиків та можливе забруднення земель солями важких металів, – прокоментував він проблему.
Дмитро Герус також зауважив, що ситуація ускладнюється тим, що на земельну ділянку та очисні споруди відсутні правоустановчі документи. Тому розв’язання проблеми можливе лише на міждержавному рівні.
На жаль, ми не можемо на нашому рівні вплинути на ситуацію. Має все бути на міждержавному рівні, – пояснює Дмитро Герус.
Із історії питання
Очисні споруди каналізації побудовані наприкінці сімдесятих років минулого століття. Через рельєф Сорок розташувати там очисні не було можливості. Тому труби проклали по дну Дністра і вивели їх за межами Цекинівки. Стоки проходили шість рівнів очищення, після чого очищена вода скидалася у Дністер. Із 2001 року очисні споруди не працюють, технологічне устаткування відновленню не підлягає. Усі стоки з м.Сороки після первинної обробки скидаються просто в Дністер.
У 2015 році молдовська сторона заявила, що в односторонньому порядку будуватиме очисні споруди в рамках підписаного з Україною Договору про співробітництво в царині охорони та розвитку басейну Дністра. Утім, як бачимо, ці очисні споруди сусідньої держави досі залишаються у тому ж стані.
Автор Дарина ДІДИК
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook