До Дня пам’яті жертв Голодомору у Вінниці оприлюднили «Смертні листи»

«Вінницький обласний краєзнавчий музей» спільно з Державним архівом Вінницької області оприлюднили «Смертні листи» Сосонської сільської ради – свідчення геноциду українського народу.

З-поміж десятків експонатів Вінницького обласного краєзнавчого музею, що висвітлюють геноцид українців у 1930-ті рр., увагу привертають матеріали Сосонської сільської ради (копії), які науковці нарекли «Смертними листами».

Оригінали цих документів зберігаються в Державному архіві Вінницької області.

Як повідомили у музеї, нині це чи не єдині на всю Україну «Книги записів актів громадського стану 1933 року про смерть» з с. Сосонка Вінницького району Вінницької області, в яких у 1933 р. не побоялися писати у графі «причина смерті» – «помер від голоду».

У кожній такій книзі 1933 р. (а їх збереглося шість), яку заповнював секретар Сосонської сільради, – записи за кілька днів чи тижнів. Деякі з них:

9 травня:

  • Сташко Данило Мартинович, вік 42 роки, українець, член артілі, причина смерті – від голоду.
  • Романенко Яків Левкович, 14 травня 1933 р., вік 52 роки, українець, член артілі. Помер від голоду.

В один день 31 травня померли від голоду:

  • Лекера Романенко,
  • Гаврило Романенко,
  • Ярина Ковальчук;

7 червня:

  • Катерина Москаленко,
  • Ганна Дзигаленко,
  • Тодоска Козак;

9 червня:

  • Ярина Кудраш,
  • Тетяна Педоренко,
  • Костя Бабенко.

У січні – 51 особа,

У березні – 42 особи,

у квітні – травні – 45 осіб,

в червні та липні – 75 осіб,

у серпні — 70 осіб.

Всього від голоду у с. Сосонка померли понад 300 осіб.

Музейники поділилися, що найбільше вражають найжахливіші записи про факт канібалізму на ґрунті голоду. Неврожайні, засушливі, голодні періоди траплялися неодноразово в історії Поділля, але страшне явище канібалізму було вперше зафіксовано саме під час штучного масового Голодомору 1932–1933 рр.

Проте, у Сосонці не було такого тотального голоду, як в інших населених пунктах Поділля, розповідають у Вінницькому краєзнавчому музеї, оскільки, голова сільради Прокіп Романенко та голова колгоспу Микита Сташко свідомо йшли на ризик, приховуючи запаси зернових.

Невідомо, де і в яких книгах записів ще можна прочитати щось подібне, кажуть музейники. Такі книги масово знищувалися більшовицькою владою, а ті, які збереглися, у більшості несли недостовірну інформацію, бо містили записи «причина смерті – невідома».

Нагадаємо,  вінничан запрошують приєднатися до онлайн-розмови про Голодомор.

Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook

310 0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.