Реклама
Коли внутрішні органи виходять за межі анатомічного місця знаходження в черевній порожнині до пахвинного каналу, то утворюється пахова грижа (кила). Серед частин, які формують патологічну структуру, можна виокремити петлі кишківника, фрагменти сальника, яєчників.
Пахові кили можуть бути косими, прямими або комбінованими. В першому випадку грижовий мішок виходить через внутрішнє пахове кільце, а в другому – через черевну стінку. В комбінованому варіанті утворюється декілька мішків, які незалежні одне від одного. Набута пахова грижа з’являється через слабкість черевної стінки, м’язів та зв’язок живота. Вона обумовлена наступними факторами:
- підняття важких предметів, що провокує надмірне напруження м’язів живота;
- часте здуття живота та закрепи;
- важкі або велика кількість пологів;
- наявність зайвої ваги;
- ведення малорухливого способу життя;
- вікова втрата пружності м’язів.
Втрата пружності м’язів призводить до формування щілин, у які можуть зміщуватись внутрішні органи. З плином часу цей процес стає інтенсивнішим.
Симптоматичні прояви пахової кили
Першими клінічними проявами розвитку пахової кили можна вважати наступні явища:
- поява припухлості в області паху, особливо у положенні стоячи;
- почуття важкості у животі;
- больові відчуття в нижній частині живота після вживання їжі та навантажень;
- порушення та прискорення випорожнення сечового міхура.
При виявленні перших подібних симптомів варто звернутись за консультацією до лікаря. Адже раннє виявлення хвороби та своєчасне лікування сприятимуть швидкому відновленню без серйозних ускладнень. Тривале ігнорування патології може призвести до гострої затримки калу та некрозу тканин.
Діагностика та лікування хвороби
Для точної постановки діагнозу проводять комплекс досліджень, що включає УЗД та МРТ черевної порожнини. Пахову килу не можна вилікувати консервативними методами, жодні обгортання або медикаментозні засоби не дадуть бажаного результату. Проводиться лапароскопічне втручання з герніопластикою.
Хірург має доступ до грижового мішка через невеликі проколи на черевній стінці, що дозволяє уникнути масивної крововтрати та травмування тканин. Операція проходить під контролем мініатюрної відеокамери, яка вводиться разом з інструментами. Лікар не тільки повертає зміщені органи на природні позиції, але й зміцнює м’язи спеціальним імплантом з поліпропіленової сітки.
Такий підхід дозволяє уникнути рецидивів, адже сітчастий імплант буде надійно тримати органи всередині очеревини. Матеріал добре сприймається організмом, не викликає реакції відторгнення. Лапароскопічна операція безпечна для пацієнта, термін відновлення при такому форматі втручання зводиться до мінімуму.
Джерело: сайт bilyak.com.ua.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook