30 травня Вінниця відзначала 380-річчя Магдебурзького права – «зеленого світла» на міське самоврядування. Міська громада завойовувала це право, втрачала і знову відвойовувала – таких хвиль в історії міста було декілька.
Директор державного архіву Вінницької області Юрій Легун розповідає, що «магдебурія» дозволяла містам та їхнім громадам самостійно визначати своє життя, обирати керівництво і реалізовувати задумані плани.
У Вінниці є дві важливі дати, пов’язані з набуттям Магдебурзького права – фактичний і юридично затверджений статус. Різниця – у два роки.
- Вінниця відставала у порівнянні з іншими містами, хоча Подільське воєводство належало тодішній Польщі, де магдебургія була впроваджена повною мірою. Власне, вінничани отримали його завдяки старості Яну Отревольському, який отримав «посаду» у 1638 році і одразу ж запровадив це право у місті. Однак лише 30 травня 1640 року польський король Владислав IV своїм привілеєм надав Магдебурзьке право м.Вінниці. Щоправда, воно було не одразу реалізоване: є згадки про суди мізяківських дідичів щодо окреслення території міста, – розповідає Юрій Легун.
- Дата набуття Вінницею Магдебурзького права стала визначальною для міської історії. Адже «магдебурія» давала право територіям і на свою печатку та герб. У Вінниці це був хрест, розділений на два жала. Цим гербом Вінниця користувалася тривалий час, аж до радянського періоду. А за часи незалежності історичний герб відновили.
- Не лише герб нагадує нам про тодішні події, адже у Вінниці збереглася пам’ятка тих часів. Це приміщення колишнього монастиря єзуїтів, а нині державний архів Вінницької області – найстаріша кам’яна будівля, споруджена у першій половині 17 століття. Зокрема, Миколаївська церква на Старому місті, – розповіла заступниця директора Центру історії Вінниці Олеся Коваль.
Минулого року у «серці» Вінниці встановили пам’ятник на честь Магдебурзького права. Колона тепер стоїть неподалік місця, де у 18 столітті проходила межа Вінниці, яку старожили називали Заваллям. Зараз це вулиця Миколи Оводова. - Це символ європейської історії міста – 7-метрова колона, увінчана символічною «кулею-яблуком», характерна пам’ятникам Магдебурзькому праву в різних державах світу. Це один з найстаріших пам’ятників Вінниці (йому майже сто років), який повернувся до міста через 45 років «мандрів», – розповідає Олеся Коваль. – Колону виготовили на початку 20-го століття у місті Гнівань відомими на всю Європу каменеобробниками підприємств Франца Ярошинського. Він був вінничанином польського походження і власником гранітних кар’єрів. У 1921 році місцева влада встановила колону в середмісті на території сучасної Європейської площі і присвятили її «борцям за владу Рад». Згодом, у 1974 році, будували Меморіал Слави, і колона опинилася в селі Павлівка Калинівського району, – розповіла Олеся Король.
- Знайшли історичну колону там аж у 2015 році. Тоді ж і вирішили повернути пам’ятник до Вінниці.
Автор Діана КОЛНОГУЗОВА
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook