На Вінниччині переробляють вживаний одяг на нові килимки та доріжки
Нову екосоціальну ініціативу з назвою «VERETA» запроваджує громадська організація «Наше Поділля». Вона покликана вирішити одразу кілька проблем. По-перше, налагодити переробку непотрібного одягу у знову потрібні речі. По-друге, забезпечити роботою майстринь, які будуть створювати різнокольорові доріжки з використаного текстилю. По-третє, створити додану вартість громаді села Стіна (Томашпільського району), де відбуватиметься виробництво, що в свою чергу приваблюватиме туристів.
Ідея така: люди приносять непотрібний їм одяг до станції сортування побутових відходів «Shuttle», а також школи Вінницького району, які беруть участь в ініціативі «Зелена школа для активної громади». З цієї вторинної сировини й нових ниток майстрині з села Стіна виготовляють ткані доріжки на старовинних ткацьких верстатах. Більше половини коштів з реалізації отримають, як зарплату, а частина коштів від кожного реалізованого виробу перерахують на спеціальний фонд розвитку села Стіна. Гроші будуть витрачатися на підтримку місцевих ініціатив, зокрема хору та промоцію села загалом.

Як каже голова ГО «Наше Поділля» Юрій Степанець, «VERETA» виникла після багатьох років втілення екологічних ініціатив, коли питання утилізації непотрібний текстиль постало особливо гостро. Адже з року в рік люди дедалі частіше купують новий одяг. Як наслідок величезна частина з купленого одягу, домашнього текстилю та аксесуарів потрапляють на смітник вже через рік-два. І не тому, що більше не можуть виконувати свою функцію, а через зміну моди, наявності альтернативного вибору, чергової акції від нового виробника і навіть тому що вони були куплені надто дешево, тому їх не шкода викидати.
«Ніхто з покупців не задумується про те, що текстиль виробляє близько 8–10 % усіх парникових газів на планеті. Це більше, ніж авіаперевезення і морські перевезення разом взяті. Звісно, своєю ініціативою ми не виправимо повністю ситуацію, але зробити щось на локальному рівні зможемо, – відзначає Юрій Степанець. – Вигадувати щось нове не стали, бо ще наші прабабусі мали звичку нічого не викидати – одяг, текстиль, чи якісь аксесуари, вони перешивали і перелицьовувати, а коли і те зовсім зношувалося, то робили з нього килимки. У подібний спосіб і ми вирішили перетворити непотрібний текстиль у знову потрібні речі. Так народилася «VERETA», тобто веретка, рядно. Ми збираємо вживаний одяг та обрізки з швейних виробництв і виготовляємо з них абсолютно традиційне для Східної Європи ткане полотно ручної роботи: доріжки, килими, чохли для гаджетів, накидки і багато чого іншого. Уся продукція на 100 % виготовляється з вторинної сировини, або із залишків тканин – обрізків».

Вартість одного виробу в середньому 400–450 грн, залежно від його довжини і візерунку. Придбати готові ткані доріжки та іншу продукцію можна на сортувальних станціях міста та у магазинах партнерів ініціативи «VERETA». Також hand-made вироби можна буде замовити у соціальних мережах https://www.facebook.com/ecovereta/
Олександра МАКОВЕЦЬКА, фото надано авторкою
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook