Падіння курсу гривні

Чому лихоманить українську валюту

Кілька останніх днів гривню лихоманить: вона знецінилася після несподіваної зміни уряду в Україні та “чорного понеділка”, 9 березня. Саме в цей день українці відпочивали після офіційного свята 8 березня і Нацбанк України (НБУ) не працював. Обмінні пункти, скориставшись кон’юнктурою попиту на валюту, почали продавати її дорожче. У вівторок ситуація не змінилась. І гривня впала майже на тридцять копійок незважаючи на те, що НБУ вийшов на міжбанківський ринок з валютними інтервенціями. У середу, 11 березня, Національний банк понизив офіційний курс гривні на 39 копійок – до 25,31 за долар США. Потім падіння гривні продовжилося.

Експерти пояснюють, що на таке різке падіння вплинуло кілька факторів. Зокрема зовнішні: різке падіння цін на нафту та біржових індексів та вплив на світову економіку спалаху коронавірусу. Однак до зовнішніх факторів додалися ще й внутрішні чинники.

“Відбулася різка зміна уряду, на фоні того, що цього року в Україні пік розрахунку за зовнішніми боргами, а програми співпраці з МВФ немає. Інвестори на цьому фоні втратили інтерес до українських облігацій внутрішнього займу і тепер шукають тихі гавані для своїх грошей”, – вважає кандидат економічних наук, директор Інституту соціально-економічних трансформацій Ілля Несходовський.
Як відомо, впродовж останніх кількох років українські уряди використовували гроші від продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) задля перекриття бюджетного дефіциту та стабілізації курсу гривні. Однак через зміну настроїв у інвесторів облігації впали в ціні, їх перепродають та більше не купують.

“Усе, такого інструменту як ОВДП у нас немає. Цей канал закритий”, – сказав DW виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

На його думку, настрої серед інвесторів погіршились через невизначеність подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Боярчук розкритикував те, що “Україна робить вигляд, що нічого з вимог МВФ не повинна виконувати”.
За його словами, Україні треба вже зараз готуватися до проблем із запозиченнями, до відтоку інвестицій і відповідно до падіння експортної виручки, а це тиск на гривню, яка продовжить своє падіння.
За даними Національного банку України, у 2020 році країна має виплатити 17 мільярдів доларів за зовнішнім боргом.

“Аби віддати борги, їх треба десь позичати – або в МВФ, або на приватних ринках. Приватні запозичення дуже дорогі, тому нічого не залишається, як відновлювати співпрацю з МВФ», – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Але чи піде українська влада таким шляхом? МВФ відклав рішення про видачу нового кредиту на невизначений час через відставку уряду Олексія Гончарука. Експерти вважають, що в МВФ побоюються повернення впливу на уряд українських олігархів, тому поки що поставили відновлення співпраці з Україною на паузу.

Коментарі експертів :

Директор групи Da Vinci AG Анатолій Баронін:

Українська економіка не диверсифікована, і, на жаль, зберігає тенденції до домінування сировини в якості ключового експорту. Тому Україна буде просідати разом з усіма країнами сировинної економіки. Поки що в Україні є певна подушка безпеки щодо просідання національної валюти, але, безумовно, просідання буде. Орієнтир, 27 гривень за американський долар.

Старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб:

Зміна Кабміну в Україні наклалась на «ідеальний шторм», який панує на світових ринках. Інвестори піддаються паніці на тлі поширення коронавірусу, який широко вийшов за межі Китаю й крокує теренами Близького Сходу, Європи, США. Це призвело до обвалу на світових фондових ринках.

Головна економістка Dragon Capital Олена Бєлан:

Думаю, що вже не стоїть питання, що ослаблення валюти буде необхідним, головне, щоб воно було контрольованим. Органи влади повинні зараз тримати ситуацію під контролем.