Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13273 «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу».
Документ визначає основні принципи збереження історичної пам’яті, регламентує діяльність Українського інституту національної пам’яті та встановлює нові правила щодо назв, символіки та місць пам’яті у публічному просторі.
Про це пише Суспільне, передає Місто.
Закон формулює поняття політики пам’яті, місць пам’яті, рашизму та злочинів проти українського народу. Український інститут національної пам’яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, який розробляє й реалізує державну політику у цій сфері. Уряд зобов’язаний затвердити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам’яті.
Документ передбачає інтеграцію політики пам’яті у роботу освітніх закладів, музеїв та органів влади.
Серед ключових напрямів:
- захист державної мови;
- охорона культурної спадщини;
- приведення місць пам’яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.
Закон визначає, що інформація про померлих на могилах і в місцях почесного поховання не є конфіденційною. Якщо об’єкти чи вулиці не перейменовані відповідно до закону, їхню назву змінює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна буде змінювати протягом 10 років, а назви територіальних громад мають збігатися з назвами їхніх центрів.
Відновлюється «антисаботажний механізм»: місцеві ради отримують 6 місяців на усунення символів російської імперської політики, після чого відповідальність переходить до голів громад, а згодом — до обласних адміністрацій.
Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, запроваджені УНР та УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам’яті зобов’язаний публікувати й оновлювати на своєму сайті список осіб і подій, які містять або не містять символіку російської імперської політики.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook