У Центрі професійно-технічної освіти № 1 планують створити інклюзивний простір, аби кожен міг здобути бажану професію. Як розповів директор закладу Валерій Дяків, у них уже навчаються студенти з інвалідністю, і спеціально для них почали робити навчальний простір більш доступним.
У нас навчаються діти з інвалідністю, вони хочуть освоїти професії, які їм справді подобаються і до яких у них є поклик. Тому ми почали адаптувати умови для їхнього комфортного навчання, – каже Валерій Дяків. – Наш заклад збудували ще у 1974 році, тоді навіть мова не йшла про те, щоб тут навчали дітей з інвалідністю. Зараз ми розпочали адаптацію першого поверху, почали з найпростішого – встановили пандуси, адаптували деякі майстерні й робочі місця, щоб було зручно працювати людям на візках. Доступнішою стала їдальня, яка теж розташована на першому поверсі.
За словами директора, у працівників закладу є бажання покращувати доступність приміщень. А от конкретного проєкту реалізації цих намірів ще немає.
Ми хочемо зробити доступними всі місця загального користування, адаптувати робочі місця в інших майстернях, вирівняти коридори, щоб не було порогів, але в умовах фінансової кризи і пандемії самотужки впоратися не зможемо, – пояснює він. – Нам потрібна підтримка, в тому числі фінансова, громадськості й влади.
Валерій Дяків зауважує, що розробка проєкту передбачає чимало досліджень.
Потрібно зрозуміти скільки людей з інвалідністю захоче навчатися. А ще моніторимо ринок праці, адже маємо знати, чи справді готові роботодавці надавати робочі місця таким працівникам.
Як розповів Валерій Дяків, є багато професій, які можуть освоїти люди з інвалідністю. Головне, щоб не було медичних протипоказань.
Майже всі професії, яких ми навчаємо, належать до професій з підвищеним ризиком. Але якщо у студента є бажання і дозволяє здоров’я, то ми, звичайно, зробимо все, аби йому допомогти, – запевнив він. – До того ж, коли говоримо про людей з інвалідністю, то маємо на увазі не лише тих, у кого ураження опорно-рухового апарату, але й людей з порушеннями, наприклад, зору або слуху. У нас є така ексклюзивна професія, якої немає в жодному іншому закладі профтехосвіти Вінниччини – це професія ювелір-монтувальник і ювелір-закріплювач. Сама специфіка діяльності полягає в тому, щоб людина була терплячою, і практично цілий день сиділа за робочим місцем, виконуючи досить рутинні, дрібні, але важливі операції. Інша цікава професія – електромонтер із ремонту та обслуговування електроустаткування. Можна також освоїти певні елементи професії кухаря-кондитера.
Директор також нагадав, що у сьогоднішніх реаліях варто пам’ятати про людей, які пройшли через АТО й ООС і потребують зміни професії.
Люди, які повертаються з війни, потребують нашої допомоги, їм потрібна соціальна адаптація. Коли говоримо про осіб, яким потрібний інклюзивний простір, згадуємо саме про них, бо багато хлопців повертаються з інвалідністю, – наголосив він. – У нас є ліцензії для здійснення перепідготовки незайнятого населення і ми готові працювати з колишніми військовими. Тим більше наш заклад відомий своєю волонтерською діяльністю. Наші студенти виготовляють різні пристрої для того, щоб бійці могли захищати себе, виготовляють невеликі пристрої для розігріву їжі, пристрої «кішки» для зняття розтяжок і для транспортування поранених, студенти-кухарі готують пиріжки, деруни, вареники, і ми весь час надсилаємо все на фронт.
Валерій Дяків пояснив, що для нього питання доступності закладів освіти має особистий характер.
Я сам є людиною з інвалідністю, отримав її ще в юнацтві, коли займався спортом. Свого часу зіштовхнувся з багатьма проблемами та неприємними ситуаціями, були моменти нерозуміння з боку інших людей, – пригадав він. – Тому я прекрасно розумію усі виклики. Знаю, що слід щось змінювати, а зміни потрібно завжди починати з себе. Вважаю, у Вінниці вже досить активно розвивається інклюзивний простір, і він обов’язково має поширитися на всі навчальні заклади.
Автор Дарина ДІДИК