Минулої п’ятниці Верховна Рада зрештою затвердила новий територіально-адміністративний устрій України, проголосувала у першому читанні за те, як будуть фінансуватися ОТГ після виборів і ухвалила постанову про те, що місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня. Щоправда, постанову про вибори спершу відкликали, бо з «технічних причин» там забули вказати районні ради, а вони залишаються у Конституції. А постанову про нові райони ухвалювали з правками профільного комітету, з голосу. Та й ця постанова, яка за логікою мала бути першою серед ухвалених парламентом цих стратегічних документів, голосувалась останньою. Утім, зрештою, парламент ухвалив все – і пішов на канікули.
Зрештою 6 районів
У фінальному варіанті нардепи проголосували за те, що Вінниччині буде 6 районів: Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Могилів-Подільський, Тульчинський і Хмільницький(які ОТГ у які райони увійшли – читайте на сайті www.misto.vn.ua). Рішення про Жмеринський районі ще буквально напередодні засідання парламенту запекло дискутувалося у профільному комітеті.
- На жаль, ще й досі багато людей є дезінформовані та поширюють коментарі типу «Бар під Жмеринку не піде!», або «Калинівка/Козятин має бути центром, а не Хмільник!», «Ладижину – центр району, а не Гайсину!». На мою думку, це є недоречним. Знаєте чому? Тому що усі!!!!! повноваження та кошти будуть у громадах! – прокоментував постанову №3605 «Про утворення та ліквідацію районів» Євген Шаповалов, радник з питань децентралізації та експерт Всеукраїнської асоціації ОТГ. – І ще, Вінниччина як була, так і буде Вінниччиною. Не вірте фейкам про укрупнення областей! Нові райони – очевидно не зрада, але і не остаточна перемога. Боротьба триває, багато роботи попереду.
- За словами Євгена Шаповалова, попереду ще робота з розмежування повноважень. Він також акцентує на тому, що міста обласного значення, які тепер не матимуть статус райцентрів, на села ніхто не перетворює.
- Місто – це населений пункт. Громада – амдінодиниця, – пояснює експерт.
Таких громад, тобто ОТГ, на Вінниччині буде 63. Як раніше пояснювали експерти, позаяк усі адміністративні послуги мають надаватися саме в ОТГ, то кількість районів і міст, які зберегли статус районного центру, людей не повинно хвилювати взагалі.
Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода акцентує, що нові райони створюються під систему виконавчої влади, а не місцевого самоврядування.- Нові райони утворюються для організації системи виконавчої влади, таких як місцеві адміністрації, поліції, фіскальних органів, держзему, держстату, інших, а також прокуратури, судів, – пояснює він.
Партійні ради
Уже на основі нового адміністративно-територіального устрою восени пройдуть місцеві вибори. І тут сюрпризом для багатьох стали проголосовані парламентом зміни до Виборчого кодексу, якими запроваджують вибори за партійною системою в громадах, де проживає понад 10 000 виборців. Раніше місцеві депутати (від села до області) навіть якщо йшли на вибори за партійними списками, полюбляли говорити, що політика, мовляв, там у Києві, а у нас – тут питання господарські. Тепер вочевидь такий «відмаз» нівельований. Але і балансу між інтересами виборців і партійною відповідальністю теж не шукали.
Водночас експерти уже кажуть, що від тотальної політизація місцевих виборів втратить в першу чергу виборець.
- Орієнтовно в половині громад вибори будуть за партійними списками, а отже – жодних гарантій представництва всіх населених пунктів в раді громади та велика ймовірність формування в подальшому недієздатних рад, які будуть постійно сваритися між собою за партійною приналежністю! Ганебне рішення, яке точно не покращить умови для розвитку громад в майбутньому! – каже керівник Ресурсно-інформаційного центру «Громади Вінниччини» Андрій Кавунець.
Попередня межа, за якою до рад обиралися тільки за партійними списками, була 90 тисяч виборців. На Вінниччині так проходили вибори тільки до двох рад – до міської ради Вінниці і до обласної ради. У районах і селах мажоритарка (читай незалежність від партій) була нормою. Тепер це поле для маневру прибрали. - Втрата гарантованого представництва в депутатському корпусі громади для невеликих населених пунктів, – прогнозує наслідки таких виборів Андрій Кавунець. – В селах зазвичай партійних осередків немає, партії працюють в містах. Відповідно і при формуванні списку «старим» партійцям нададуть перевагу. Чи вплине це на те, як в подальшому визначатимуться пріоритети при плануванні видатків бюджету (читай – де в першу чергу щось відремонтувати) – думаю, це риторичне питання. Загроза домінування адміністративного центру та занепаду периферії громади стає реальнішою.
Логіка є, але гарантії – тільки у лідерів списків
Політолог Олександр Логінов пояснює, що сам факт внесення змін до Виборчого кодексу є позитивним, адже за попередньою редакцією провести вибори було неможливо – надто багато було неузгодженостей, неточностей та протиріч. Він також каже, що логіку обмеження для самовисування в округах з кількістю виборців понад 10 тис. з точки зору народних депутатів пояснити можна – для них потрібно підтвердження статусу партій, як суб’єктів виборчого процесу на всіх скільки-небудь значимих рівнях. А от далі – усе складно.
- Вимога обов’язково знайти партію, а, відповідно, й команду, яка зголоситься змагатися за владу у невеличких містечках не так просто. Виборчі списки залишилися непівзакритими, оскільки можливість просування догори по списку лише після перевищення 25% розміру виборчої квоти – це, якщо не перенавантажувати читачів малозрозумілими термінами, – про те, що гарантовано пройдуть лише лідери виборчих списків політичних партій, які подолають виборчий бар’єр, – зазначає політолог Олександр Логінов. – Модель «відкритих списків» взагалі є доволі складною для пересічних громадян, і не лише в Україні. Ефективно діяти за таких умов можна було б спираючись на розгалужену партійну структуру. Але такі структури майже суцільно зникли впродовж останніх років, коли керівництво провідних політичних сил вирішило на загальнонаціональному рівні зробити основу ставку на медійну складову. Взагалі, спостереження за змаганням за владу на місцях в умовах низького рівня довіри виборців майже до всіх політичних партій, може бути цікавим з точки зору того, наскільки кандидати адекватно зрозуміли всю специфіку нових умов. Відповідно до цього їхні спроби агітувати за себе та свої партії будуть або ефективними, або контрпродуктивними.
Щоправда, останнє – це головний біль для кандидатів і їх політехнологів. Для виборців завдання залишається незмінним – обрати того кандидата, за якого потім буде не лише не соромно, а й нести відповідальність за свій вибір. А це, як показує практика, набагато важче, ніж, зорієнтуватися у законодавчих новелах. В комплексі – місія майже нездійсненна.
Старі райони ліквідують
Тепер в Україні 136 районів. Старі 490 районів парламент ліквідував. Постановою визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.