Чи готові вінницькі вчителі та учні працювати у форматі дистанційної освіти?

Карантин став справжнім випробуванням як для країни загалом, так і для кожної сфери окремо. Однією з перших удар прийняла освіта, адже із закриттям шкіл вчителі змушені були перелаштуватися на дистанційне навчання і шукати нові форми для викладання. А це означає не просто написати у Viber: «прочитати в підручнику параграфи 7–9 і відповісти на запитання після них», а розробити електронний курс із завданнями та можливістю перевірки знань. Направду сказати, до такої роботи виявилися готові не всі, хоча вінницьким вчителям мало б бути набагато легше, адже у місті ще із 2006 року діє Лабораторія інформаційно-комунікаційних технологій, яка містить репозитарій із 12 тисяч готових електронних уроків та дозволяє проводи вебінари і відкриті заняття у режимі реального часу.

• Для проведення занять в режимі дистанційної підтримки вінницькі школи найбільше використовують репозитарій https://disted.edu.vn.ua електронних освітніх ресурсів та платформи https://bbb.pmg17.vn.ua для проведення вебінарів лабораторії інформаційно-комунікаційних технологій, яка працює на базі фізико-математичній гімназії №17, – підтверджує директорка департаменту освіти Вінницької міськради Оксана Яценко. – Платформа дозволяє вчителю провести інтерактивний урок у реальному часі з можливістю його запису та подальших багаторазових переглядів. Всі учасники освітнього процесу можуть використовувати вказані ресурси безкоштовно. Щоб працювати з цими ресурсами, потрібно лише пристрій з доступом до Інтернету. Департамент розробив методичні рекомендації щодо організації дистанційної підтримки освітнього процесу в умовах карантину, і вони є в кожній школі.
• Ініціатива створення Лабораторії інформаційно-комунікаційних технологій належить народному вчителю України, заступнику директора фізико-математичній гімназії №17 Юрію Пасіхову. Він каже, що держава давно мусила б подбати про альтернативні можливості для навчання дітей і, власне, затяжний карантин покаже, наскільки освіта готова гнучко і швидко перебудувати свою роботу. Навіть більше, наскільки діти та вчителі зуміють перелаштуватися на нові форми навчання з високим ККД.
• В один день, наприклад, на відкритий он-лайн урок з математики для 11 класу ломанулося одразу понад 1500 дітей, і платформа почала конкретно підвисати. Довелося писати дітям, які з інших класів, щоб вийшли з прямої трансляції і подивилися її у записі. Тобто запит є, і ми мусимо його задовольнити. Дітям цікаві нові форми, і вони хочуть їх опановувати, – каже Юрій Пасіхов. – З учителями по-іншому. Але тим, хто не хоче працювати за новими правилами, треба розуміти, що час не стоїть на місці, і треба давати дітям те чим, вони цікавляться. Молодь – діджиталізована, вони всі новинки «хапають» на раз два. Вчителеві – важче працювати дистанційно, бо для цього треба пройти навчання і опанувати нові інструменти.
• Водночас Юрій Пасіхов переконує, що навіть сучасні виклики не можуть витіснить традиційну форму. На його думку, дистанційна освіта має підсилювати класичну і бути орієнтованою передусім на тих учнів, які хочуть вчитися. Та й нинішня ситуація має звернути увагу міністерства, керівництва на місцях на потребу створення центрів дистанційної освіти, яка, до речі, передбачена законодавством. Тому потрібно забезпечити розгортання потужної електронної освітньої платформи, на базі якої організувати справжнє системне дистанційне навчання для закладів освіти всієї країни.
  До слова, цікаво висловився з приводу дистанційної освіти колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. На своїй сторінці у Фейсбук він написав: «Довготривалий карантин та перспективи його продовження виявили величезну проблему нашої шкільної освіти. Вона полягає в тому, що за прикрашанням стін і створенням нового освітнього простору в закладах, ми виявилися не готовими до впровадження інших, крім фронтальних, технологій організації освітнього процесу. Між іншим, якби були готовими, то не було б потреби і закривати малокомплектні школи. Така неготовність може зумовити надзвичайно глибоку кризу в освітній системі. Набагато глибшу, аніж та, що є сьогодні. Аж взагалі до втрати системи».
• Автор Олександра МАКОВЕЦЬКА