Заволодіння чужими мобільними телефонами на сьогодні стало справою не просто звичною, а навіть банальною. Бо якщо зробити аналіз, на які предмети найчастіше зазіхають злочинці, то, вірогідно, на перше місце упевнено вийдуть саме мобілки.

До такого різновиду судових справ належить і та, про яку піде мова нижче і вирок по якій оголошено в січні Вінницьким міським судом.

Фабулу її теж можна вважати банальною з банальних: у жовтні минулого року на першому пероні залізничного вокзалу з приїжджою жінкою завів мову чоловік характерної ромської зовнішності. Слово за словом – і попросив дозволу подзвонити з її мобілки. Жінка дала йому телефон, і він після короткої розмови повернув апарат назад.

Потім прикинувся, що забув дещо сказати, і попросив мобілку ще на кілька слів. Не очікуючи підлості, майбутня потерпіла вдруге дала йому термінал. Та на цей раз незнайомець дзвонити не став. Він розвернувся і прожогом рвонув від неї разом з апаратом (до речі, вартістю понад сім з половиною тисяч гривень). Поки жінка опам’яталась і спробувала побігти навздогін, той щез за рогом будинку. А далі його і слід простиг.

Потерпіла звернулась до залізничної міліції. Здавалось, за таких обставин важко відшукати грабіжника. Однак варто тільки всерйоз узятись за справу, як вона зрушить з мертвої точки.

Проаналізувавши записи камер відеоспостереження, оперативники чітко визначили одяг та портрет злочинця, який доповнила детальним описом потерпіла. Відтак при перегляді інших записів, зроблених в інший час, поліцейські побачили, що злочинець був не випадковим перехожим – він належав до групи осіб, які постійно товчуться довкола вокзалу. Наступним кроком стало ретельне відпрацювання кола вокзальних завсідників – і приблизно за тиждень підозрюваного затримали. Потерпіла впізнала його відразу.

З’ясувалось, що Штефан Підвокзальний (анкетні дані змінено) – не вінничанин. Чоловік родом із Закарпаття і не має не те що спеціальності, а навіть освіти – і не тільки спеціальної, а звичайної шкільної, тому практично не володіє грамотою. (Нема чого дивуватись, нам, скажімо, невідомі випадки, коли б у циганських таборах діяли школи.)

Утім, спеціальність у Штефана все-таки була, тільки не легальна, а кримінальна. З’ясувалось, що Підвокзальний уже має три судимості за різні злочини, останнього разу його відправляли до місць позбавлення волі на шість років на Івано-Франківщині. Більше того: чоловік нещодавно був оголошений у розшук поліцією Львова, де теж устиг відзначитися.
Нині грабіжника засуджено у Вінниці до чотирьох років ув’язнення, його залишено під вартою. Надалі його чекає етап до Львова, де має відбутися ще один суд.

А декому слід подумати, чи варто давати мобілку “подзвонити” в руки незнайомій людині, тим паче якщо вона характерної підозрілої зовнішності.

Леонтій Краснопільський,
Оксана Муляр, прокурор
Вінницької місцевої прокуратури