14 серпня у стінах Музею Вінниці відбулася відкрита зустріч, присвячена темі, яка рідко потрапляє у центр уваги, але є невід’ємною частиною міської історії та природи – назвам малих річок Вінниці. Захід зібрав майже 30 активістів й активісток, дослідників та небайдужих містян, які прагнуть зберегти ідентичність місцевих водойм та відновити їхні справжні імена. Присутнім презентували унікальні історичні карти, знайдені архівні документи та перелік із 34 річок, які незабаром отримають офіційні назви. Фахівці Вінницької міської ради, КП «Інститут розвитку міст» та КЗ «Музей Вінниці» наголосили на важливості малих річок для екосистеми та культурної спадщини міста.
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Місто.
Директорка «Інституту розвитку міст» Янна Чайковська розповіла, що ще кілька років тому у відкритих джерелах та у свідомості містян фігурувало лише близько десяти річок – таких, як Вишня, Тяжилівка, Вінничка. Проте дослідження показало: у межах міста існує 64 водойми, хоча більшість з них не мали назв та не сприймалися мешканцями громади, як щось важливе. Тож у процесі створення Концепції розвитку малих річок Вінниці до 2035 року стало очевидно, що ці малі річки потребують найменування, щоб стати частиною міського простору. До роботи залучили КЗ «Музей Вінниці», дослідників й дослідниць.
Пошук історичних назв малих річок виявився справжньою дослідницькою мандрівкою у минуле Вінниці. Це була копітка робота, яка поєднала сучасні методи збору інформації з глибинним зануренням в архіви та старовинні карти. Як зазначив старший науковий співробітник Музею Вінниці Євгеній Сафар’янс: «Процес пошуку назв був досить тривалий. Починав його “Інститут розвитку міст” з опитування вінничан, тож частину назв дізналися від містян старшого віку. Згодом розпочався другий етап пошуку, на якому долучився Державний архів Вінницької області. Саме там знайшли певну кількість документів та старовинних мап, де фігурували назви малих річок. Наприклад, це річка Деркачка, що на Старому місті. Її назва була знайдена на архівній мапі 18 століття».
Вінниця доводить, що знає і шанує своє коріння, а її громада готова досліджувати й відроджувати забуті сторінки історії. Відкриття старих гідронімів – це не лише про назви, а про повернення власної ідентичності, про відновлення зв’язку поколінь та гордість за свою землю. Тут, на берегах Південного Бугу та його малих приток, формується нова міська свідомість, у якій кожна річка – жива частинка спільної історії.
Цікаво, що ще майже сто років тому була спроба скласти перелік річок і ставів Вінниці. Тодішні дослідження були перервані радянськими репресіями, тож робота була втрачена. Сучасна ініціатива фактично продовжує цю працю, об’єднавши спільною метою дослідників різних поколінь. І кожна віднайдена в архівах назва – це крок до повернення втрачених сторінок історії нашого міста.
Головний архітектор Вінниці Євген Совінський додав, що останні два роки фахівці працювали над комплексним планом просторового розвитку територіальної громади, до якого увійшли всі малі річки, а їх налічується 64. Рішення щодо присвоєння гідронімів розглянуть на найближчій сесії Вінницької міської ради – 22 серпня. Це стане важливим кроком не лише в топоніміці, а й у збереженні природної та культурної спадщини міста.
Зазначимо, що над пошуком назв малих річок Вінниці працювали: КП «Інститут розвитку міст», КЗ «Музей Вінниці», Державний архів Вінницької області, Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, Департамент архітектури та містобудування ВМР, Вінницький державний педагогічний університет, Рада з питань історії, культурної спадщини та топоніміки.
Читайте також: У Вінниці встановлюють знаки, що забороняють паркування великогабаритного транспорту
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Ще більше фото в Instagram
Підписуйтесь на нас у Facebook